Олена Кулик: Через пандемію Харківщина навчилася швидко коригувати свою роботу з проєктами

Олена Кулик: Через пандемію Харківщина навчилася швидко коригувати свою роботу з проєктами

Пандемія COVID-19 не стала на заваді реалізації на Харківщині великих проєктів, проте деякі корективи довелося швидко вносити. Про виклики, які довелося подолати в проєктній діяльності регіону, в завершальній серії «Будемо жити» розповіла начальниця управління з питань місцевого самоврядування, розвитку громад та міжнародних зв’язків Харківської облради Олена Кулик.

– На Харківщині реалізуються великі проєкти, в яких серед учасників – багато громад. Один з них – «Ефективна первинна медицина в громаді». Як пандемія COVID-19 вплинула на реалізацію цього проєкту?

– Через пандемію та карантинні обмеження довелося переформатувати багато напрямів роботи, проєктна діяльність не стала винятком. Є кілька важливих і масштабних проєктів, які реалізує Харківська обласна рада у партнерстві.

Зокрема, «Ефективна первинна медицина в громаді» реалізується з 2018 року, а закінчується в травні 2021 року. У рамках проєкту проводиться багато заходів. Один з компонентів проєкту – це адвокації, які включали в себе і «Ярмарки здоров’я». Такий напрям роботи виявився дуже ефективним, «Ярмарки здоров’я» оголили цілу низку проблем. Було проведено п’ять Ярмарків у різних громадах і районах області. У планах було ще 10 таких заходів, але через карантинні обмеження їх проведення стало неможливим.

– Які проблеми оголили Ярмарки?

– Під час Ярмарків велика кількість людей пройшла обстеження у лікарів – офтальмологів, кардіологів, онкологів, ендокринологів тощо. У деяких громадах близько 10 % людей, які відвідали захід, були направлені на серйозні онкологічні обстеження.

Також у багатьох відвідувачів Ярмарків була виявлена глаукома, і людям відразу давали направлення на лікування. Більшість людей навіть не підозрювала, що в них є такі захворювання.

До того ж у кожній громаді була своя статистика. Десь була велика кількість шкірних захворювань, десь – велика кількість глауком. Чи це екологія так на людей впливає, чи якісь інші чинники, цей момент потрібно ще дослідити.

Але у всіх громадах серцево-судинні та ендокринологічні захворювання тримали пальму першості.

І хоча ми змушені були відкласти до «кращих часів» проведення Ярмарків, однак нашу практику перейняли представники бізнесу. Звісно, це не такі масштабні заходи, які ми проводили. Бізнесмени запрошують вузьких медичних фахівців до себе у громади, і люди мають змогу безкоштовно пройти обстеження. Бізнес зацікавлений, щоб працівники та члени їх родин були здорові (нещодавно таку практику в Зачепилівському районі започаткував депутат обласної ради та очільник місцевого агропідприємства Іван Глянь).

– Окрім «Ярмарків здоров’я», які напрями ще було переформатовано?

– До «кращих часів» довелося відкласти й навчальні поїздки наших сімейних лікарів до країн ЄС для вивчення досвіду та стажування. Водночас ми запустили серію онлайн-заходів для сімейних лікарів, які працюють на сільських територіях, щоб допомогти їм впоратися з тими викликами, що приніс із собою коронавірус.
Зокрема, проєктна команда запровадила онлайн-зустрічі головних лікарів центрів первинної медичної допомоги області з колегами, які вже мають практичний досвід роботи в умовах пандемії COVID-19.

Так, відбулася онлайн-зустріч з керівником ЦПМД міста Мукачево Євгеном Мешко, який поділився досвідом організації роботи закладу в умовах пандемії. На час введення карантину в цьому Центрі вже діяв чіткий алгоритм дій щодо консультування пацієнтів, створення мобільних бригад та налагоджена робота з місцевою владою. Їх досвід був цікавим і важливим для наших лікарів первинки.

Вважливою була й онлайн зустріч з головною лікаркою Валківського ЦПМСД Мариною Орловою. У квітні 2020 року у Валківському районі був один з перших великих спалахів COVID-19. Під час зустрічі лікарка поділилася своїм досвідом роботи та викликами, з якими медики Валківщини стикнулися.

Також у рамках проєкту системно проводяться онлайн-тренінги та навчальні вебінари. Під час навчання учасники отримують роз’яснення щодо організації роботи сімейного лікаря під час пандемії, менеджменту ведення пацієнтів різних категорій з COVID-19 та проведення інтенсивної терапії, налагодження роботи адміністративної команди закладу в онлайн-режимі під час карантину, організації дистанційної консультації пацієнтів, а також вирішують юридичні питання роботи ЦПМСД у період карантину і вчаться управляти панічними настроями лікарів та пацієнтів під час пандемії COVID-19. До роботи із сімейними лікарями було залучено психолога.

Безумовно, через пандемію та карантинні обмеження довелося подолати багато викликів. Але я бачу в цьому й позитивні моменти. Ми навчилися швидко переформатовувати свою роботу, працювати в онлайні. Та головне – ми не залишили сільських лікарів сам на сам з проблемами.

Читайте також: Сергій Чернов: Ми переглянемо багато затверджених програм, щоб медзаклади стабільно працювали

Олександр Гололобов: Бізнес змінив київську реєстрацію на малоданилівську, і тому в нас немає катастрофи з бюджетом

 Трансформація проєкту в конкурс

– У наступному році цей медичний проєкт завершується. Можливо, він трансформується у щось нове?

– Проєкт завершується, але ми бачимо, які позитивні зміни він зробив на теренах Харківщини. Залучилась велика кількість лікарів, ефективно реалізовано 25 мініпроєктів щодо оснащення сільських лікарів сучасним обладнанням. Тож на сесію обласної ради, що відбудеться у жовтні 2020 року, буде винесене положення про обласний конкурс мініпроєктів «Ефективна первинна медицина в громаді». Планується, що в подальшому проєкт підтримуватиметься за кошти обласного бюджету.
Ми будемо запроваджувати конкурс мінігрантів для органів місцевого самоврядування, які є засновниками або співзасновниками медичних закладів. У разі перемоги вони можуть отримати до 500 тисяч гривень на розбудову ефективної медицини.

– Яка частка співфінансування має бути з місцевого бюджету?

– Всі конкурси, які сьогодні проводить Харківська обласна рада, проходять на умовах співфінансування. Сільська медицина потребує сьогодні найбільшої уваги. Співфінансування буде таким: 30 % – це громади, 70 % – обласний бюджет.

Читайте також: Микола Семер’янов: у Малинівській ОТГ дуже бракує сімейних лікарів

Олександр Єсін: Коли в Нововодолазькій ОТГ з’явилися перші хворі з COVID-19, усе населення наділо маски

Карантин не завадив

– Коли ми в рамках спецпроєкту «Будемо жити» спілкувалися з головами громад, вони розповідали, що під час карантину реалізують багато мініпроєктів обласного конкурсу «Разом в майбутнє». Які корективи коронавірус вніс у реалізацію проєктів-переможців? Чи всі дійдуть до фінішу?

– Цей обласний конкурс реалізується дев’ятий рік поспіль. Ініціатором його запровадження був голова Харківської облради Сергій Чернов. Конкурс розпочинався з недовірою, громади не хотіли брати участі. Проте з року в рік довіра до конкурсу зростала. За дев’ять років було реалізовано 2021 проєкт. На їх реалізацію витрачено понад 300 мільйонів гривень.

Коронавірус не став перешкодою в реалізації проєктів-переможців, їх цьогоріч 264. Уже презентовано близько 50 проєктів, до 1 грудня мають бути реалізовані всі.
На наступний рік ми також будемо змінювати положення про проведення конкурсу «Разом в майбутнє».

– Яким чином буде переформатовано конкурс?

– Ураховуючи, що сформовані ОТГ з 1 січня 2021 року будуть на прямих бюджетних відносинах, то вони зможуть уже самостійно проводити свої мініпроєкти, Бюджети участі або Громадські бюджети. Для того щоб не дублюватися, ми пропонуємо обласному конкурсу «Разом в майбутнє» вийти на новий рівень. Відійти від мініпроєктів і починати впроваджувати потужні проєкти регіонального розвитку, які будуть пов’язані з виконанням стратегії розвитку Харківщини.

– Цього року через коронавірус стояло питання щодо фінансування конкурсу, бо багато коштів з обласного бюджету були перекинуті на додаткове фінансування медицини...

– Так, питання щодо фінансування конкурсу стояло гостро. Саме завдяки позиції голови обласної ради Сергія Чернова, який дуже добре розуміється на місцевому самоврядуванні, обґрунтуванню її облдержадміністрації, дозволило залучити для співфінансування з обласного бюджету майже 37 мільйонів гривень.

Окрім цього, Харківська обласна рада в липні 2020 року внесла зміни до обласного бюджету в частині підтримки медичної галузі. На придбання засобів для лікування пацієнтів з коронавірусом було виділено 2 мільйони гривень. Також у рамках комплексної програми «Здоров’я Слобожанщини» було виділено 4 мільйони гривень на виплату одноразової грошової допомоги для медичних працівників, які працюють із хворими на COVID-19. А для поповнення резерву на придбання засобів захисту від COVID-19 з обласного бюджету було спрямовано 25 мільйонів гривень.

Читайте також: Володимир Гуртовий: «Спортсменам потрібно тренуватися, людям – далі жити»

Микола Бакшеєв: Первомайський мав час, щоб підготуватися до COVID-19


Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government. 

Матерiaли по темі

Автор: Юлія Шматченко
subscription
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини:
Підписка на розсилку
Хочу отримувати головні новини: