Харківське метро, універсам та нові квартири: що будувалось в області 50 років тому

28.09.2021 14:10 Хронограф
Коллаж: "Слобідський край" Коллаж: "Слобідський край"

У липні 1968 року було закладено Харківське метро. У вересні 1971-го, підводячи підсумки за три роки, журналісти порівнювали кількість вийнятого грунту з горою Малий Арарат. Що ще будували та вдосконалювали на Харківщині у вересні 1971 року – читайте в нашому огляді.

№ 174 від 4 вересня

Високий накал

Почався четвертий рік будівництва нашої підземки. Він ознаменувався приємною подією – шостою збійкою, про яку вже розповідала «Соціалістична Харківщина». Цікаво оглянути шлях, пройдений метробудівцями від «першого ковша».

Є красномовні факти, які свідчать про те, що будова тисячами «нитей» зв’язана з різними підприємствами нашої країни. Заводи Дніпропетровщини, наприклад, надсилають тюбінги, ліс надходить з Комі АРСР, кабелі постачає Бердянськ. «Тилом» метробуду є по суті вся країна.

Але не тільки матеріальним забезпеченням доводиться займатися різним містам Радянського Союзу. Вони шлють до Харкова кадри, без яких наше місто ніяк не могло б обійтись.

Нині основне завдання метробудівців – прокласти підземні коридори, закріпити їх, ізолювати від води. Наступ ведеться на породу і вологу. Скільки ж, наприклад, за ці роки вийнято, піднято на-гора і вивезено до місць звалювання ґрунту? Ось запис. Виявляється – 276,5 тисячі кубометрів. Багато це чи мало? Уявити важко. Що ж, вдамося до деяких підрахунків. Нині породу вивозять за місто і там звалюють у яри. Мислено зберемо знову тисячі видобутих з-під землі кубометрів ґрунту і почнемо насипати, скажімо, у циліндр діаметром 10 метрів. Незабаром він підніметься вище за найвищі харківські споруди, сягне за хмари, витягнеться угору на 3500 метрів. Урівень з таким своєрідним пам’ятником прохідницькій праці був би Малий Арарат, а от вершина Етни курилася б десь на 250 метрів нижче.

Читайте також: Як у Харкові цирк будували

Відомо, що «одягом» для тунелів служать тюбінгові кільця. Їх монтують з чавунних або залізобетонних «сегментів». Прохідники виймають породу, одночасно нарощуючи «оболонку» схованої під землею швидкісної міської магістралі. Це – складна справа. Вона потребує багато часу і зусиль. За три роки на «обшиття» підземних коридорів пішло 30.587 тонн чавуну і близько 10.000 тонн збірного залізобетону.

З початку будівництва метро пройдено майже вісім кілометрів перегінних і станційних тунелів. Це значить, що змонтовано близько 8000 кілець. Якщо взяти до уваги, що «типовим» на метробуді є кільце, складене з 12 тюбінгів, то виходить: кількість сегментів, використаних для закріплення підземних коридорів на харківському метро, уже наближається до 100.000!

Дуже красномовними можуть бути деякі цифри, знайдені у журналістському блокноті, коли розглянути їх через призму натхненної праці молодого колективу метробудівців.

В. Донін

№ 172 від 1 вересня