ГМО — як визначити наявність у продуктах і протидіяти небезпеці
Що це таке…
ГМО — це такі живі організми, генотип яких було змінено за допомогою методів генної інженерії з метою створення нових властивостей, необхідних людині. Змінюючи спадкову інформацію, наприклад, можна домогтися збільшення урожайності рослин, підвищення стійкості до гербіцидів, вірусів, хвороб. Такі рослини дають більш багаті та стабільні врожаї, ніж їх природні аналоги, на їх вирощування і врожайність майже не впливають можливі природні аномалії. Створення і розповсюдження трансгенних рослин, з одного боку, може вирішити цілий комплекс проблем, таких як агротехнічні та продовольчі, технологічні та фармакологічні, але, з іншого боку, може призвести до непоправних наслідків для здоров’я людей і екологічного стану довкілля. Але сучасна генна інженерія ще не досягла такого рівня розвитку, щоб передбачити наперед, які наслідки може мати втручання у спадкову інформацію материнської клітини і які процеси це втручання може спровокувати. Тож неконтрольоване виробництво і споживання ГМ-продуктів може мати непередбачувані наслідки. Щоб повністю зрозуміти всі ризики вживання в їжу трансгенних продуктів, має пройти кілька десятків років і змінитися кілька поколінь, що харчувалися ними.
… І де воно є
Основний потік ГМ-культур складають соя, кукурудза, рапс, що ввозяться з-за кордону. Вони потрапляють до нашого столу як у чистому вигляді, так і як добавки в м’ясні, рибні, хлібобулочні й кондитерські вироби, а також у дитяче харчування. Наприклад, якщо до складу продукту входить рослинний білок, то це, швидше за все, соя, і є велика ймовірність того, що вона генетично модифікована.
Фото: latifundist.com
Спектр застосування ГМО у продуктах харчування вельми великий. Це м’ясні та кондитерські вироби, деякі сорти хліба, шоколад, супи, харчосмакові суміші, до складу яких входять соєвий текстурат і соєвий лецитин, плодоовочева продукція, зокрема, консервована кукурудза. ГМ-кукурудза також може входити до складу таких продуктів, як соуси, приправи, суміші для випічки, чіпси тощо.
Держава захищає
Біотехнологічні компанії, які займаються виробництвом генно модифікованих організмів, розвиваються стрімкими темпами. Зупинити виробництво, до якого залучені величезні інвестиції, практично неможливо. І зараз основними країнами-виробниками продукції з ГМО є США, Бразилія, Аргентина, Індія, Канада та Китай.
Просування продуктів з ГМО на ринок будь-якої країни має не тільки враховувати переваги, які може принести їх промислове використання, а й гарантувати безпеку цих технологій для здоров’я людей. У кожного споживача має бути свобода вибору, які продукти їсти: генетично модифіковані — або звичайні. А гарантом безпечності ГМ-технологій для здоров’я своїх громадян може бути тільки держава. Для цього вона повинна мати необхідну нормативно-правову базу і наявність належним чином оснащених лабораторій, щоб здійснювати контроль за ввезенням, застосуванням і використанням ГМО всередині країни.
Проте на сьогодні в Україні офіційно не зареєстровано жодного ГМ-продукту, хоча зрозуміло, що такі продукти реально присутні на українському продуктовому ринку. По суті, не працює механізм контролю за достовірністю інформації, нанесеної на етикетку харчової продукції, хоча законодавчо передбачена відповідальність виробників і реалізаторів за зміст маркування. Тому 4 серпня цього року на засіданні Кабінету Міністрів України було схвалено два законопроекти. Перший передбачає посилення державного контролю за використанням ГМО та обігом ГМ-продукції, другий спрямований на посилення відповідальності за порушення у сфері поводження з ГМО та створення більш ефективних превентивних механізмів запобігання таким правопорушенням. Ухвалення цих законопроектів Верховною Радою та їх подальша реалізація сприятимуть створенню прозорих правил ведення бізнесу щодо поводження з ГМО. Зокрема, передбачається визначення чітких процедур і механізмів поводження з ГМО, вимог до маркування ГМ-продукції, які не дозволять вводити споживачів в оману.
Інструмент для контролю
Фото: share.america.gov
Виходячи з нагальної потреби контролю ГМО та маркування харчових продуктів, що містять трансгенні джерела, а також зростаючого інтересу споживачів до якості та безпечності продуктів харчування, керівництво ДП «Харківстандартметрологія» прийняло рішення про організацію у випробувальній харчовій лабораторії нового напряму – відділення молекулярно-генетичних випробувань. Його було створено у стислі терміни й відкрито 2009-го. На сьогодні це один з найбільш компетентних підрозділів подібного роду в нашій країні.
За словами Олени Дуліної, за 12 років існування цієї лабораторії фахівці протестували 16 745 зразків різної продукції, яку надають для випробувань її виробники. З усіх перевірених зразків наявність ГМО було визначено в 647, тобто близько 40 %.