«Я вам скажу чесно, це було страшно», — гвардієць «Кеп» про бої за Харків та Сватівський напрямок
Про це повідомляє «Слобідський край» з посиланням на Східне оперативно-територіальне об'єднання Національної гвардії України.
«Кеп» призвався на строкову службу до Військової частини 3017 ще у 2019 році. Невдовзі після цього чоловік підписав контракт та вивчився на командира відділення. Неодноразово виконував завдання в районі проведення ООС, а також брав участь у антитерористичних заходах в Харківській області. Коли почалося повномасштабне вторгнення на територію України, він з побратимами зустрів його зі зброєю в руках.
Як розповідає сам гвардієць, в ніч з 23 на 24 лютого він був на чергуванні в Антитерористичному центрі. Це були спільні навчання поліції, СБУ та Нацгвардії.
«Почалось все вранці. Ми відразу поїхали в своє розташування. Отримали завдання та поїхали його виконувати. Зайняли оборону в районі Парка Фельдмана на бойовій машині», — згадує «Кеп».
В той чай на околицях Харкова загарбники вели масований артобстріл. Підрозділ «накрили» мінометним вогнем.
«Потім ми змінили позицію, і це було правильно. Проте нас накрив ворожий літак. Скинув на нас авіабомбу. Ніколи в житті не відчував те, що відчув тоді. Я вам скажу чесно, що це було страшно», — додав він.
В той чай події розгорталися з неймовірною швидкістю, а оперативна ситуація змінювалася кожну хвилину. До міста проривалися механізовані колони ворога, і в якийсь момент з’явилася загроза оточення.
«Ми відтягнулися трішки назад. Зайняли оборону на висоті та чекали на противника. Але колона вже наближалася до Харкова. І після недовгого бою, було вирішено відтягнутися ще назад: до союзників — 92 [92 ОМБР] та підрозділів 3 батальйону [Військової частини 3017], — розповідає боєць, — І тут почалося, вам чесно скажу, як у голлівудському фільмі! Йшла ворожа колона. А ми були з пробитими колесами на БТР. І ми пішли в їхній колоні. Тільки вони йшли по правій стороні, а ми їх обганяли зліва. Вони не зрозуміли: свої ми чи не свої. Була така плутанина, проте це зіграло нам на руку. Ми їх обігнали, і вже, коли під’їжджали до своїх підрозділів, по нас росіяни відкрили вогонь, тобто у спину, але там попав буквально один снаряд. Я так розумію, це була та ж сама тридцятка [калібр гармати 30 мм ], як і у нас, але вона не пробила броню. Ми заїхали за позиції наших підрозділів та відкрили вогонь на ураження. Це був район П'ятихаток та «Баварії. Моторс». Колона зупинилася, а ми закріпилися на цій ділянці», — згадує події минулого року «Кеп».
Пізніше він дізнався, що в бою також брав участь Герой України, гвардієць з позивним «Гром».
Вже за два тижні «Кеп» з побратимами опинився на іншому кінці Харкова. Зокрема, на напрямок Малої Рогані, а базувалися у районі Індустріальної. Билися спільно з бійцями 92 ОМБР, а також брали участь у звільненні Малої Рогані. Під час штурму села гвардійці здійснювали вогневу підтримку та евакуацію поранених.
Наступним напрямком стала північ Харківщини. Саме тут гвардійці билися з травня по вересень.
«Далі ми брали участь у звільненні Руської Лозової. Потім пішли на Нове. Після Нового — Уди, тобто вже в бік кордону. Наступним був Куп'янськ, Куп'янськ Вузловий, Ківшарівка і так далі. Потім ми займалися Новоселівським. Ситуація там дуже була важка. Але, подітися нікуди, треба робити роботу», — пояснив «Кеп».
А також додав, що, порівняно з попередніми фазами бойових дій, значно зросло число стрілецьких вогневих контактів. Цього разу доводилося битися за кожен підвал. І все це під невщухаючі артилерійські обстріли.
«Кеп» розповів і про бойовий дух ворога. Йому не раз доводилося бачити, як окупанти раптово знімалися з позицій, які перед цим досить вперто обороняли. А після цього тікали, кидаючи боєприпаси, техніку, тіла загиблих і, навіть, поранених, однак, лишаючи по собі величезні мінні поля.
«Особовий склад ворога деморалізований. Якщо ти здатен відповісти їм щільним вогнем, то вони просто йдуть геть. Щоправда, швидко повертаються, адже їх знов женуть на нас. З полоненими спілкувався, з представниками регулярної російської армії. Наприклад, це був командир мінометного взводу. Він спочатку розповідав, що вони заблукали під час навчань. Потім зізнався, що їх закинули на позицію, дали боєкомплект та залишили. Коли підійшли ЗСУ, то вони просто вийшли до них з піднятими руками: «Ми навоювались. Забирайте нас». Одна з причин — в них тоді вже не було їжі», — пояснив «Кеп».
Окупаційні війська намагаються виправити своє положення на даному напрямку застосувуючи велику кількість піхоти. Проте, використання броньованої техніки, особливо колісної, у даному районі дуже ускладнене через погодні умови та брак доріг.
Нагадаємо, для того, аби окупантів було покарано, необхідно фіксувати та документувати всі їхні дії. «Слобідський край» розібрався, як жителям Харківської області правильно збирати докази злодіянь російської армії.
Нагадаємо також, 5 лютого завершився ще один великий обмін полоненими. Додому повернулися 116 українських захисників, серед них опинилися оборонці Маріуполя, херсонські партизани, снайпери з Бахмутського напрямку та багато інших.