Що «не так» зі шкільними обідами: як реалізується реформа харчування на Харківщині

21.01.2022 10:10 Суспільство
З 1 січня 2022 року нова "реформа харчування" дійшла до навчальних закладів Харківської області. Але чому "ресторанні наїдки" від Євгена Клопотенка не всім школярам припали до смаку?

Початок 2022 року став знаковим для українських шкіл та дитячих садків – з 1 січня навчальні заклади перейшли на нове меню. Куратором «харчової реформи» стала дружина Президента Олена Зеленська, а перелік з рецептів корисних обідів розробив відомий шеф-кухар Євген Клопотенко. Він запропонував варіанти корисних неповсякденних страв для українських дітлахів, замінивши улюблені оладки на рожеві сирники з морквою, до мінімуму скоротивши вміст у стравах картоплі (так, наприклад, у супах, «другий хліб» зовсім зник) і цукру в чаї та какао.

І хоча, за задумом першої леді країни, шкільні їдальні повинні були запропонувати учням різноманітні, майже ресторанні наїдки, зокрема синабон з корицею, бефстроганов, лобіо, фрітатта, але з перших днів нововведення щось пішло «не так».

«Суп – бєєє, а друге – нічого»

Шкільні батьківські чати просто вибухнули чи то від нерозуміння самої ідеї зміни культури харчування, чи то від небажання змінювати харчові звички дітей, чи то просто було… несмачно.

Не залишилися осторонь і батьки учнів з Харківської області. Вони схвильовані тим, що діти відмовляються від їжі в шкільних їдальнях і йдуть додому голодні. Звісно, ідея з оновленим харчуванням сама по собі доволі хороша – менше крохмалю, консервантів, простих вуглеводів. Більше овочів, фруктів, білків. Але чи не занадто кардинальні зміни за такий короткий термін?

«Стало несмачно. Пісно. Син розчарований та голодний»

«Незвично»

«Жах. Доня голодна. Сказала, більше такого їсти не буде!»

«Мій каже: «Суп – бєєє, а друге – нічого»

«Суп несолоний. А запіканка смачна»

«Треба звикнути»

«Це не їжа, а перекус!»

«Яка ще долька апельсина на порожній шлунок!»

«Клопотенко теж таке їсть?»

І це лише кілька відгуків від батьків першокласників однієї зі шкіл Харкова.

Сам шеф-кухар, розробник корисного меню зі 160 страв майже без цукру, солі та картоплі, Євген Клопотенко миттєво відреагував на коментарі незадоволених батьків. На своїй сторінці в соцмережі він зазначив, що проєкт «Нове шкільне харчування» надає можливість навчальним закладам самим створювати меню, яке буде відповідати оновленим нормам харчування, або складати його на основі заздалегідь розроблених та рекомендованих рецептів.

Фото: инстаграм @Ievgen Klopotenko

Він також рекомендував садкам та школам поступово впроваджувати харчові зміни та не відмовлятися різко від цукру та солі. Наостанок шеф-кухар «обідньої реформи» додав (цитуємо): «Давайте перед тим, як кричати, впевнимось, що все приготоване правильно і чи це справді мої рецепти»

Шукай здоров’я в тарілці

Василь Лесик, заступник голови Ізюмської РДА, так прокоментував нам ситуацію щодо впровадження соціального проєкту «Нове шкільне харчування» на місцях:

Василь Лесик, заступник голови Ізюмської РДА Фото: izumrada.gov.ua

– У греків є таке прислів’я «Шукай здоров’я в тарілці!» Звісно ж, це не про кількість, – з посмішкою каже Василь Лесик. – Але навчитися їсти по-новому – це необхідність сьогодення. Занадто швидкий перехід від фаст-фудів до буряків без солі робить завдання набагато складнішим. А якщо згадати про те, що кожна громада сама вирішує, скільки коштів виділятиме на обіди в межах своїх можливостей і, звісно ж, можливостей батьків, то стає зрозумілим, що за день чи за місяць харчуватися «по-новому» однаково не вийде.

Наприклад, у Донецькій ТГ у закладах освіти ще старе меню, там тільки готуються до запровадження нововведень. За словами начальниці відділу освіти Донецької селищної ради Тетяни Шелест, у школах громади тривають капітальні ремонти та модернізація їдалень.

Тетяна Шелест, начальниця відділу освіти Донецької селищної ради, фото: фейсбук

– Технічно громада буде повністю готова до змін уже у вересні-жовтні 2022 року, – зазначила Тетяна Шелест.

Доволі оптимістично щодо втілення реформи шкільного харчування налаштовані в Балаклійській громаді.

Світлана Швід, начальниця відділу освіти Балаклійської ТГ Фото: фейсбук

– Ми маємо забезпечити дітей не тільки якісним, але й смачним обідом! Не всім до смаку нове меню. Але ми миттєво реагуємо на невдоволення. Здійснюємо моніторингові виїзди до навчальних закладів, куштуємо, виправляємо, знов готуємо. Але перехідний період буде легшим, якщо ми усвідомимо, що зараз відбувається не «реформа їжі», а «реформа мислення». Закладається фундамент у нове здорове покоління, – переконана начальниця відділу освіти Балаклійської ТГ Світлана Швід.

Дотриматися норм і догодити дітям

Школярам Нової Водолаги до обідів «від Клопотенка» не звикати. В цій громаді вже не перший рік експериментують зі шкільним меню, щоб зробити його смачнішим. І рецепти головного шеф-кухаря країни вже ставали у пригоді.

Як розповіла начальниця відділу освіти Нововодолазької селищної ради Ольга Козачок, до змін у харчуванні дітей поставилися відповідально: вісім кухарів уже пройшли спеціалізовані курси з підвищення кваліфікації. На сьогодні опрацьовують меню «від Клопотенка», щоб привести його відповідно до затверджених норм. Але чи не найважливішим для себе завданням вважають не лише дотриматися оновлених норм, але й догодити дітям.

Ольга Козачок, начальниця відділу освіти Нововодолазької селищної ради

Читайте також: Скільки шкіл оптимізовано протягом 2021 року на Харківщині

Не затвердили меню

Справжнім «завданням із зірочкою» стало для посадовців громад Харківщини саме затвердження меню Держпродспоживслужбою. Як повідомив "Слобідському Краю" в. о. начальника Держспоживслужби Харківщини Олександр Овчаренко, майже 60 % навчальних закладів Харківської області не погодили меню через невідповідність новим нормам харчування.

Олександр Овчаренко,в.о. начальника Держспоживслужби Харківської області

Так, із майже семисот навчальних закладів області 265 – уже повернули меню на доопрацювання (173 школам та 92 дошкільним закладам освіти). Вдалося затвердити меню 298 школам та 201 садку. І ліцеї, і садки, яким не погодили меню, отримують задокументовані роз'яснення та рекомендації щодо змін у меню. Серед найрозповсюдженіших причин, зі слів Олександра Овчаренка, – невиконання норм включення молочних продуктів, овочів, фруктів, свіжих м’ясних страв, напоїв, об’єми та кількість порцій (які були більші чи менші за норму).

Тож наразі потрібно дати час кухарям – навчитися готувати по-новому, а дітям по-новому смакувати. І тоді кмітливі старшокласники не візьмуть у школу сіль у коробці від сірників, а малеча заощадливо не покладе до портфеля шматочки хліба.