Унікальна справа. Як завдяки сливам розвиватимуть село на Краснокутщині

20.10.2021 11:23 Краснокутськ

У селі Козіївка Краснокутської громади з покоління в покоління передається одна родинна справа. Багато жителів цього мальовничого села особливим способом заготовляють сливу-угорку. Справа має всі шанси увійти до переліку нематеріальної культурної спадщини України.

Родинна традиція

Із покоління в покоління чи не в кожній родині села Козіївка на Краснокутщині роблять одну справу. Козіяри (саме так звуть себе мешканці Козіївки) особливим чином заготовляють сливу-угорку. Спочатку фрукти сушать та прикопчують на спеціальних сушнях, а потім гнітять у діжках. І хоча гнічені сливи для самих козіяр – це звичайна господарська справа, цього року на неї звернули увагу в Українському центрі культурних досліджень. І ця традиція має всі шанси увійти до переліку нематеріальної спадщини України, або навіть світу.

Сливи на сушні. Фото надане Олександром Столовим

У тому, що гнічені сливи – це специфічна Козіївська «фішка», дійшов висновку місцевий мешканець – Олександр Столовий. Хлопець працює архітектором у Києві, але чимало робить для розвитку рідного села. Вивчає історію, публікує різні місцеві історії про Козіївку в себе у Фейсбуці та навіть розробив стратегію розвитку села.

– Розуміння, що гнічені сливи – це лише місцева Козіївська історія, у мене з’явилося тому, що я працюю в Києві, і в мене багато знайомих з інших міст України. У всіх них сливи сушать або в’ялять, а саме гнітять сливи тільки у нас, – говорить Олександр. – Весною цього року я вирішив провести невелику культурологічну експедицію в своєму селі. Записав бабусь і дідусів, яким більше 80 років. До всіх приходив у гості і ставив усім 12 однакових запитань. Це такий аудіозапис, на якому ми розмовляємо винятково по-козіївськи. Одне з питань було: чим гнітять сливи у вашій сім’ї? І виявилося, що в кожній сім’ї є свій рецепт, чим гнітяться сливи. Хтось додає чабрець, хтось перець, хтось інші трави... Тобто як у кожної господині свій рецепт борщу, так у нас – свій рецепт гнічення слив.

Герб Козіївки

Підтвердження того, що козіяри займаються сливами не одну сотню років, Олександр знайшов і в історичних документах. Найперший – це герб Козіївки, на якому зображені, зокрема, і сливи-угорки. А другий – це свідчення одного мандрівника, який у кінці ХІХ століття бував у цьому селі.

Документи з Харківського обласного архіву

– Він пробув у нас тиждень і залишив свої враження про Козіївку в листах. Він помітив багато цікавих речей. Наприклад, що в козіївських хатах скрині обов’язково на колесах. Це наша особливість. І зокрема, він пише, що дуже здивувався тому, що в кожному дворі без особливого догляду ростуть багато різних фруктових дерев, і обов’язково росте слива, угорка, – розповідає Олександр Столовий.

 

Технологія гнічення слив

Появі цієї родинної справи сприяли природні умови. Козіївка розташовується на пагорбах, оточена лісами, ярами і ставками. У цій місцевості добре ростуть фруктові дерева. Тому чи не в кожному дворі можна зустріти сливи, груші чи дичку, а також спеціальну сушню для слив. Для того, щоб її зробити, треба викопати яму. Олександр ділиться спогадами, як сусіди копали таку яму в себе в саду:

– Я з дитинства знав, що в сусідів у садку похоронений їхній прадід. І от одного разу йду з городу, у руках ряднина з кукурудзою. І тут бачу, що сусіди в саду яму копають. У мене перша думка, що зараз діда із землі діставатимуть. Я кидаю ряднину, до бабусі побіг, кричу: «Бабусю, там щось страшне робиться, там діда із землі дістають або когось закопують!» Вона каже: «Де?» – «У Федюшків». Пішли з нею: переляку на пів вулиці, а воно всього-на-всього сушню копають!

Читайте також: У Краснокутській громаді пройшов фестиваль борщу. Фото

На дні ями викладають дрова і роблять димохід. Дрова мають прогоріти, і весь основний дим має виводитися назовні. На висоті метра від вуглин на дерев’яних щитах (лісах) викладають сливи, і там вони декілька днів або тиждень сушаться, вбираючи жар та трохи диму. Після цього сливи перекладають у діжки по 10–20 літрів, пересипають цукром та травами і ставлять у погрібник чи льох. Під гнітом залишки соку зі слив вичавлюються і в поєднанні з цукром перетворюються на сироп, завдяки чому сливи ферментуються і консервуються. У таких діжках слива зберігається декілька місяців до наступного сезону або поки не з’їдять. Використовують гнічені сливи як самостійну страву – ласощі, так і як добавку до каш, борщів, других страв і напоїв.