Принципова, вимоглива і сердечна: історія життя колишньої директорки школи зі Старовірівської громади

27.05.2021 11:03 Старовірівка
Фото надано Ольгою Мирною Фото надано Ольгою Мирною

У селі Слобожанське Старовірівської громади Харківської області проживає 79-річна Тамара Белінська, яка майже тридцять років працювала директором місцевої школи. У громаді її дуже поважають за принциповість і небайдужість, завдяки яким вона виховала не одне покоління.

Тамара Василівна Белінська народилася 29 жовтня 1941 року в місті Кронштадт. Її батько, як і мама, уродженці села Винники (колишній Нововодолазький район, а нині Старовірівська територіальна громада). Батько був військовослужбовцем, він проходив строкову службу в Кронштадті, а потім він залишився там понад термін служити, дружина поїхала з ним. І саме в Кронштадті народилася Тамара Белінська.

– Мені у військкоматі казали, що Тамара – єдина людина в колишньому Нововодолазькому районі, яка народилася в блокаду саме в Кронштадті. Вона вважається учасником бойових дій, ветераном війни, оскільки народилася під час блокади, – розповідає молодша сестра Тамари Василівни Ольга Мирна. – Під час прориву блокади мати разом з Тамарою на баржі евакуювалися на Урал. А вже після війни повернулися додому в рідні Винники.

У 1958 році Тамара Белінська закінчила Винниківську школу, а через чотири роки – Липкуватівський технікум, де вивчилася на зоотехніка. Втім за цією спеціальністю дівчина працювала зовсім недовго. У 1962 році вона вступила на заочне відділення до Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, та через сімейні обставини, як розповідає Ольга Мирна, сестра не довчилася рік. Цей рік вона довчилася вже згодом у педагогічному університеті імені Сковороди.

З 1963 року Тамара Василівна почала працювати у Винниківській школі, вона викладала математику, хімію та фізику. У 1977 році жінка переїхала в Комінтерн (нині Слобожанське), де наразі і проживає. Спочатку три роки працювала у місцевій школі, а після очолила її. Працювала директором майже до 70 років.

Сюрприз на 75 років

Одна з її колишніх учениць, а нині староста Слобожанського старостинського округу, Анаіда Бондаренко описує Тамару Белінську як прекрасного вчителя, який знає толк у своїй справі.

– Як педагог – це людина своєї справи. Тоді ми всі по струнці ходили, вона вимоглива, принципова, але водночас за свій колектив стояла горою, завжди його відстоювала. Тамара Василівна викладала математику, дійсно знала толк у цій науці і, зрозуміло, могла її донести до дітей, – зазначає Анаіда Бондаренко. – Вона зробила чималий внесок у виховання не одного покоління. Ми, її учні, вже дорослі люди, втім, коли зустрічаємося з Тамарою Василівною, вона завжди щиро цікавиться і переймається нашим життям. На 75-річний ювілей її родичі влаштували сюрприз – запросили на день народження багато її колег. Тамара Василівна була дуже рада. Хоча вона якоюсь мірою занадто принципова і сувора, кремінь, але все одно жителі нашого села з повагою до неї ставилися і ставляться досі.

Слова Анаіди Бондаренко підтверджує й Ольга Мирна.

– Так, Тамара була справді вимогливою і принциповою, вона і мене навчала. Їй було не байдуже, як навчаються дітки. Людина вона дуже добра, тямуща і сердечна. Сестра розповідала, що в неї навчався хлопчиксирота, якого віддали в інтернат у Богодухові, а вона їздила до нього і провідувала, оскільки нікому було цього робити, – розповідає Ольга Мирна.

Читайте також: Як Краснокутська громада зароблятиме на туристах

«Усе буде добре»

Після виходу на пенсію Тамара Белінська займається господарством – городом, тримає курочок та качечок. За словами Ольги Мирної, сестра обожнює вишивати рушники, картини тощо. Свої творіння дарує родичам, яких багато – окрім Ольги і Тамари, в їх родині виховувалося ще четверо діточок.

Наразі роки беруть своє, і самопочуття Тамари Белінської погіршилося.

– Почуває себе не дуже, підвищений цукор, тиск, серце болить. Вона живе сама, втім їй завжди допомагають син і невістка, які проживають з нею в одному селі. Попри певні проблеми зі здоров’ям, вона завжди життєрадісна. Весь час мені говорить: «Усе буде добре, не переживай». Це її життєве кредо, – зазначає Ольга Мирна.

Керівництво Старовірівської громади на чолі із сільським головою Миколою Біндусом шанобливо ставиться до Тамари Белінської. До Дня Перемоги її, як і ще чотирьох ветеранів Другої світової війни, приходили поздоровляти з сільської ради. Пенсіонерам подарували продуктові набори. А перед цим, 26 квітня в День пам’яті Чорнобильської трагедії, такі ж набори отримали 63 ліквідатори 1 та 2 категорії.

Понад мільйон на допомогу

На цьому допомога незахищеним верствам населення на території Старовірівської сільради не закінчується. У громаді діє «Програма соціального населення Старовірівської сільської ради на 2021 рік».

– На цю програму наразі закладено понад один мільйон гривень, які йдуть на різноманітну допомогу незахищеним верствам населення Старовірівської сільської територіальної громади. Утім цю суму ми корегуватимемо залежно від потреб. Не буває такого, що звертається людина, їй потрібна допомога, а ми кажемо: «Гроші закінчилися» – ні, такого, звичайно, немає. І це стосується кожної статті видатків по програмі. Ці суми корегуються протягом року залежно від потреби, суми додаємо, – зазначає Микола Біндус.

Старовірівський сільський голова каже, що керівництво сільради завжди тримає руку на пульсі життя громади і одразу реагує на те, кому потрібна допомога в тій чи іншій справі.

– Наприклад, минулого року отримували одноразову допомогу поштарі у зв’язку з пандемією коронавірусу. Загалом було виплачено 60 тисяч гривень 13 поштарям. Також на початку травня 2020-го через COVID-19 роздавали продуктові набори громадянам нашої громади віком від 80 років. Їх було майже 300 чоловік, на це було закладено 100 тисяч гривень, – розповідає Микола Біндус.

Читайте також: Держава може підтримати реконструкцію спортивного майданчика під стадіон у Пісочині

Допомога на лікування і пільга на проїзд

За словами начальника відділу соціального захисту Старовірівської сільської ради Анни Онацької, левова частина грошей, що передбачена програмою сільради, йде на одноразову матеріальну допомогу нужденним.

– Виділяються кошти після проведеного лікування, після проведеної операції, після лікування COVID-19 або онкологічних захворювань. Яка саме сума виділятиметься, залежить від витрачених коштів на лікування і доходів людини. Хтось більше потребує підтримки, а хтось трохи менше. Це одноразова матеріальна допомога, і суми корегуються щомісяця, залежно від того, як ми ці гроші витрачаємо, бюджет одразу додає гроші на цю статтю видатків. У середньому щомісяця така допомога надається 25 жителям громади. Після пожеж та інших лих комісія розглядає документи постраждалих, і людина може отримати одноразову допомогу до 10 тисяч гривень. Допомогу надають усім, хто звернувся, відмова тільки у випадку неповного пакета документів, але таке раз на рік трапляється. Усі, хто потребує цю допомогу, отримують її, – запевняє Анна Онацька.

У рамках програми видається допомога на поховання в сумі 4 тисяч гривень для непрацюючих і не пенсіонерів. За минулий рік по таку допомогу звернулося 10 людей, цьогоріч – уже десь шестеро. За словами Анни Онацької, на цю статтю видатків закладено 40 тисяч гривень, утім вона постійно збільшується. Також згідно з програмою для учасників бойових дій і дітей з багатодітних сімей діє пільговий проїзд в автобусах та електричках. За пільгові категорії сільська рада розраховуються за договорами чи то з «Укрзалізницею», чи з перевізником.

– Відповідно до нових постанов виплачується допомога людям, які надають соціальні послуги на непрофесійній основі, тобто це люди, які доглядають за своїми родичами. Цю допомогу призначає районне управління соціального захисту. Звідтіля надають нам відомості, реєстри, а наша сільська рада вже виплачує ці кошти. Не в кожній громаді Харківської області виплачується така допомога. Це новий вид соціальної допомоги, не всі змогли закласти на це кошти. І взагалі не в кожного ці кошти є, оскільки це затратна частина бюджету, втім нашій громаді вдалося виділити на це кошти, – зазначає Старовірівський сільський голова Микола Біндус.