У Вільхуватській громаді планують сіятися та посилюють інформаційну безпеку

20.01.2023 13:50 Вільхуватка

Вільхуватська громада на Харківщині – прикордонна, але тут трохи спокійніше, ніж у сусідніх Дворічній або Куп’янську. Через постійні обстріли виїхала половина з 6000 місцевих жителів.

Як розповів начальник Вільхуватської сільської військової адміністрації Євген Шаповал, дуже постраждали населені пункти, які розташовані в 20-кілометровій зоні вздовж кордону. Це Рублене, Чугунівка, Вільхуватка, Мілове. Зараз там складно оцінити ступінь руйнувань, бо обстріли тривають. 

До Харківської обласної військової адміністрації для внесення у реєстр передали 34 акти щодо пошкодженого майна. Це 17 житлових будинків, два навчальних заклада у Рубленому та Вільхуватці, будівля Укрпошти у Приколотному, дві адмінбудівлі Вільхуватської сільської ради, приміщення Приколотнянського олійноекстракційного заводу, амбулаторія загальної практики – сімейної медицини у Вільхуватці та інші.

зруйноване житло

Всього житловий фонд громади налічує 36 багатоквартирних житлових будинків та 2314 індивідуальних. Власники пошкодженого житла мають змогу звернутися із заявою до військової адміністрації та безкоштовно отримати будівельні матеріали для відновлення свого будинку.

Представництво Червоного Хреста в Україні надало громаді OSB-плити, шифер та поліетиленову плівку. Плити використовувалися для консервації зруйнованої будівлі сільської ради у Вільхуватці та інших комунальних потреб. Населенню села Рублене передали поліетиленову плівку. Розпочали видачу місцевим мешканцям шиферу. 

Світло, медицина та виплата пенсій

Газифіковане у Вільхуватській громаді лише селище Приколотне, з газопостачанням проблем немає. Дрова за державною програмою безкоштовно отримали і його мешканці, що належать до пільгових категорій та не користуються газом для опалення житла.

На безкоштовні дрова мали право 216 жителів громади. Вже отримали майже всі – по 2 куби дров на особу, всього 432 кубічні метри деревини. У громаді їх закупили, привезли з лісництва, а потім своїм транспортом розвезли по дворах пільговиків. 

дрова

Зі світлом складніше: 12 з 30 населених пунктів громади знеструмлені. У трьох селах з цих 12 не залишилося людей.

Централізоване водопостачання функціонує у 9 населених пунктах. Зараз у двох невеликих селах, де проживає декілька десятків людей, воно не працює через відсутність світла. Але там є колодязі, якими і користуються місцеві.

Щодо мобільного зв’язку, то з 30 населених пунктів його мають лише п’ять – Приколотне, Гогине, Федорівка, Курганне, Довжанка.

До війни на території громади працювали дві амбулаторії загальної практики – сімейної медицини та 6 фельдшерсько-акушерських пунктів. Зараз пацієнтів приймає лише амбулаторія загальної практики  – сімейної медицини в Приколотному, куди приїжджають лікарі з Харкова. 

У жодному населеному пункті громади немає сімейного лікаря. У Приколотному, Вільхуватці та Чорному є медичні сестри, які відвідують людей похилого віку, що не можуть звернутися до медичного закладу, та надають необхідну допомогу.

Аптека працює лише одна – у Приколотному. 

До лютого минулого року служба швидкої медичної допомоги розміщувалася у зруйнованій амбулаторії загальної практики сімейної медицини у Вільхуватці. Зараз машини приїжджають на виклик із сусідньої громади.

Рух громадського транспорту поки що не відновлений. Місцеві переміщуються між населеними пунктами власним транспортом. Перепустки не потрібні, навіть у прикордонних Чугунівці, Міловому чи Рубленому перевіряють лише паспорт. 

пошта 

Що стосується пенсій та інших виплат, після звільнення території відновили роботу стаціонарні відділення Укрпошти у Вільхуватці та Приколотному, а у Федорівці працює мобільне. 

Повністю отримали пенсії через ці відділення Укрпошти 75% мешканців, залишилися борги перед жителями сіл Чорне та Рублене. Їхні жителі частково отримують пенсії у відділенні Ощадбанку у Великому Бурлуці. Там же у відділенні Укрпошти отримують виплати жителі села Мілове.

«З нашого боку для аграріїв буде максимальне сприяння» 

Промислове підприємство у громаді одне – Приколотнянський олійноекстракційний завод, який належить групі «Кернел». Як розповів начальник Вільхуватської сільської військової адміністрації Євген Шаповал, завод зараз призупинив свою діяльність. Раніше там працювало до 450 людей, зараз постійно ходить на роботу близько 150. На підприємстві були прильоти, тож працівники консервують приміщення плівкою, плитами OSB. 

– Треба віддати належне власнику за соціальну відповідальність: люди отримують зарплату, це зараз дуже важливо. У військової адміністрації з власниками підприємства склалися нормальні відносини, вони допомагають громаді технікою, коли, наприклад, сніг треба прибрати, дорогу почистити. Є співпраця, – розповідає Євген Шаповал.

У Вільхуватській громаді багато сільськогосподарських підприємств. Вони теж постраждали від агресора, деякі поля заміновані. Але, за словами начальника Вільхуватської сільської військової адміністрації, масштаб проблеми не той, як на територіях на північ від Харкова.

– Так, розмінування необхідне, але наші аграрії думають над тим, щоб навесні розпочати посівну кампанію. Я особисто говорив з багатьма власниками. Ми відправляли у Харківську обласну військову адміністрацію запити на допомогу пальним для проведення комплексу весняно-польових робіт. Тож якщо військова обстановка дозволить, аграрії збираються сіятись. Я завжди намагаюсь транслювати оптимістичні сценарії. Сподіваюсь, що значна частина земель громади буде засіяна. З боку сільської військової адміністрації для аграріїв буде максимальне сприяння, – пообіцяв Євген Шаповал. 

Вільхуватка 

«Кількість колаборантів у громаді одна з найбільших по області»

За словами начальника Вільхуватської сільської військової адміністрації, кількість колаборантів у громаді одна з найбільших по області. Така ситуація має пояснення з історичної точки зору. 

– До 1953 року існував Вільхуватський район, який включав у себе частину бєлгородської області. Історично так склалося, що тут все дуже асимільоване, багато етнічних росіян. Чимало жителів, у тому числі працівників апарату сільської ради, виїхали по ту сторону кордону. Разом із технічним персоналом у нас працює зараз 15 людей, а за штатним розписом було 36. Більше половини виїхали, – розповів Євген Шаповал.

Він дуже сподівається, що СБУ та відповідні служби проведуть необхідну роботу з тими, хто підозрюється у співпраці з ворогом. За словами Євгена Шаповала, є питання до багатьох вчителів. Поки правоохоронці вивчають ситуацію, ці освітяни відсторонені від навчального процесу.

В громаді зараз працюють 24 вчителі у трьох навчальних закладах. Заняття почалися з 1 листопада. У Приколотнянському ліцеї навчаються 220 дітей, у Федорівському та Вільхуватському ліцеях, де займаються 1-4 класи, відповідно 23 та 26 учнів.  

– Звісно, заняття дистанційні. Більш того, вчителі базуються у Приколотному, бо в них немає Інтернету. Тут зараз розміщується і Вільхуватська сільська військова адміністрація. Тож приїжджають у Приколотне, у нас є «Старлінк», і звідси проводять уроки. Це не те дистанційне навчання, коли кожного дня проходять уроки – наші вчителі дають завдання, діти виконують. Пристосовуємося до обставин. Зараз шукаємо «Старлінки» для Федорівки і Вільхуватки, щоб педагоги мали можливість працювати у себе у селі, – пояснив Євген Шаповал.

Всього у Вільхуватській громаді зараз залишилося 327 дітей. 

діти вільхуватка 

Жителям прикордонних сіл гуманітарна допомога необхідна 

Питання гуманітарної допомоги для деяких населених пунктів на деокупованих територіях дуже актуальне. Жителям населених пунктів на кордоні з росією без неї буде важко, впевнений Євген Шаповал.

Там немає світла, зв’язку, не працюють магазини. Туди важко дістатися через постійні обстріли, а коли ворог бачить якийсь автомобіль, одразу прильоти. Через цю небезпеку гуманітарні місії не дуже хочуть їхати саме на кордон, хоча села там виживають за рахунок гуманітарки або родичі щось передають місцевим. Людям пропонували виїжджати, та вони залишаються вдома. 

Після звільнення Вільхуватській громаді вже надали 4734 продуктові набори. 2200 пакунків вагою 17,5 кілограма, 1234 –  вагою 12 кілограмів, а останній раз, на початку січня, передали 1300 пакунків по 10 кілограмів. Також щотижня людям видають хліб, привозили м'ясо курки, гігієнічні набори.