«Каштан» для харків’ян: що ще нового з’явилось в області 50 років тому
Півстоліття тому йшли жваві суперечки навколо головного питання: куди рости Харкову? Один з десяти міст-«мільйонників» країни, Харків мав (та, власне, має й досі ) значну територію, зайняту приватним сектором. Тому питання про те, куди та як розвивати місто, стояло руба. Про плани та пропозиції, а також про новинки повсякденного життя області можна дізнатися, гортаючи старі шпальти нашої газети. Отже, № 98 від 18 травня:
"Куди рости Харкову*
Харків’яни живуть в одному з найбільших міст країни – місті-«мільйонері». Мільйонерами називають міста, населення яких досягло мільйона чоловік або перевищило цю цифру. Усього в СРСР міст-«мільйонерів» десять.
Реконструкція найбільших міст залежить від структури житлового будівництва, його розміщення, можливостей виробничої бази. Як відомо, за останні роки у великих містах житлове будівництво ведеться на міських околицях, де є вільні землі. Старі ж райони, як правило, не реконструюються. А саме в цих районах розташована велика кількість об’єктів культурно-побутового обслуговування, транспортні комунікації тощо.
Читайте також: Яким планували зробити центр Харкова 50 років тому
Історично ці райони сформувалися поблизу заводів, фабрик та інших місць прикладання праці. Як показали підрахунки спеціалістів інституту «Харківпроект», основна маса працюючих зосереджується у центральній частині міста та в найближчих до центру районах. Ось тому треба звернути увагу на реконструкцію центральних кварталів Харкова.
За генеральним планом кількість населення у нашому місті протягом 25–30 років збільшиться у 1,5 раза, а розширення площі буде порівняно невеликим. З одного боку, це свідчення того, наскільки економічно у генеральному плані розв’язані питання територіального розвитку міста. А з другого – доказ того, що Харків практично вичерпав можливості освоєння заміських земель і наблизився до населених пунктів приміської зони, лісних масивів, комунальних об’єктів. Більше половини житлових територій Харкова зайняті кварталами одноповерхових, часто дуже старих будинків. У генеральному плані намічено понад половину всього новобудованого житла розмістити на території старих кварталів. Протягом минулої п’ятирічки тут намічалося спорудити 23 проценти житла, але з різних причин заплановане вдалося здійснити тільки наполовину.
При проектуванні 6-го та 8-го мікрорайонів на проспекті Гагаріна встановлено, що вартість одного квадратного метра житлової площі тут не набагато дорожча, ніж на Салтівському масиві, незважаючи на те, що доводиться зносити старі будинки. При цьому до уваги береться дуже важливий фактор: збитки, що завдаються сільському господарству у зв’язку з використанням орних земель на Салтівці.
Отже, у новій п’ятирічці міське будівництво доведеться вести і на вільних землях (на Салтівському масиві вкладено кошти на прокладання ліній водопроводу, каналізації, енерго- та газопостачання тощо) й інтенсивно реконструювати старі квартали.
Важливим резервом підвищення ефективності містобудування у Харкові є також використання для потреб житлового будівництва ділянок розташування дрібних підприємств та старих одноповерхових складів.
Розроблені співробітниками Харківпромбудндіпроекту за участю інституту «Харківпроект» пропозиції щодо упорядкування промислових та складських територій показали, що винесення їх за межі житлових зон цілком виправдане. Доцільно створювати у приміській зоні складські комплекси, приміром, такі, які будуються у районі Безлюдівки.
У місті зводяться багатоповерхові корпуси науково-дослідних та проектних інститутів, конструкторських бюро. Перші поверхи слід відводити під установи обслуговування населення. Поки що це робиться не завжди. А в підземних частинах таких будівель можна розміщати гаражі. Це підвищить ефективність використання території.
Слід особливу увагу приділити спорудженню гуртожитків.
Інститут «Харківпроект» уже розробив проект Олексіївського комплексу інституту гуртожитків на 9000 місць, закінчено техніко-економічне обґрунтування будівництва студентського містечка на 17000 чоловік у районі Журавлівки.
Складається схема розміщення гуртожитків для робітників промислових підприємств. Здійснення усіх цих заходів дозволить підвищити ефективність містобудування в Харкові".
"Бібліотека в Богодухові
Фото з архіву "Слобідського краю"
Богодухівська районна бібліотека – важливий культурний заклад. Просторий, затишний читальний зал, книгосховище на 35 тисяч томів, тут працюють досвідчені працівники, які самі люблять книгу і вміють пропагувати її – все це приваблює численних читачів. У бібліотеці завжди людно. Одні приходять обміняти літературу, інші у читальному залі готуються до лекцій, екзаменів, переглядають газети й журнали.
Навколо бібліотеки згуртувався чималий актив. Громадські пропагандисти книги беруть активну участь у масових заходах, які часто влаштовує бібліотека разом з районним Будинком культури, відділенням товариства «Знання» й учбовими закладами".
№ 98 від 18 травня
"Новий лікувальний комплекс
На Салтівському масиві виросте новий лікувальний комплекс для школярів і підлітків. Праворуч від шестиповерхового корпусу лікарні – триповерхова будівля поліклініки на 500 відвідувачів. Тут розмістяться кабінети функціональної діагностики, лікувальної фізкультури, профорієнтації тощо. Весь ансамбль, що має сучасні архітектурні форми, буде оточений зеленню дерев. Це перший в країні лікарняний комплекс для дітей і підлітків, оснащений найсучаснішою апаратурою. Він стане базою для наукових досліджень, профілактичної та лікувальної роботи Харківського науково-дослідного інституту охорони здоров’я дітей і підлітків.
Проект розроблено працівниками «Харківпроекту». Комплекс має стати до ладу в 1973 році.
№ 104 від 26 травня
"Увагу «Бермінводам»
109 сезон зустрічає колектив санаторію «Березовські мінеральні води». На трудящих чекає реконструйований лікувальний комплекс, завершується спорудження адміністративноприймального корпусу, реконструюється їдальня, відкрите дієтичне кафе.
Проте на курорті вирішено не всі з головних питань. Досі наша котельня працює на вугіллі. Тут і зараз спалюється чимало вугілля, а з часом його треба буде в кілька разів більше. Дим і вугільний пил загрожують навколишнім зеленим масивам, вже не кажучи про легені тих, хто відпочиває. Треба терміново газифікувати курорт. Така необхідність особливо актуальна у зв’язку з перспективою розвитку курорту, коли його буде зорієнтовано переважно на лікування людей з серцево-судинними захворюваннями". Підпис: Я. Мушер, головний лікар базового санаторію «Бермінводи».
Читайте також: Чи їхати на Південь – чому постало таке питання для харків’ян 50 років тому
№ 106 від 28 травня
"«Каштан» для ласунів
На Харківській фабриці морозива стала до ладу нова автоматична лінія по виробництву глазурованого морозива. На ній виготовляються два види продукції: «Ленінградське» та новинка «Каштан» – глазурований пломбір у красивій упаковці. Нинішнього року на новій лінії буде виготовлено продукції на один мільйон карбованців. З появою чорної смородини порадуємо ласунів новинкою – вершковим морозивом із смачною ягодою. А всього фабрика виготовляє вісім видів продукції. Цього року смачних солодощів буде випущено на одну тисячу тонн більше, ніж торік". Підпис: В. Берлін, директор Харківської фабрики морозива.