Примхи погоди на Харківщині: що відбувається та чим нам це загрожує

Про аномальні погодні явища, причини та наслідки кліматичних змін, вплив на здоров’я і життя людини того, що відбувається в атмосфері, кореспонденту медіа «Слобідський край» розповіла доктор географічних наук, професор Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Надія Максименко. 

Аномальна весна 

Наприкінці березня і шість днів поспіль у квітні синоптики зафіксували на Харківщині температурні рекорди. А потім травень приніс заморозки і дощі. Цієї весни коливання температури за добу могли бути від мінусових уночі до двадцяти з плюсом удень. 

Утім науковці, які вивчають атмосферні явища, не бачать у цьому чогось незвичайного. Хоча й погоджуються, що така погода не характерна для нашого регіону. 

«Безумовно, такі погодні явища неприродні для Харківської області. Але нічого такого, що не притаманне для атмосфери, немає. Подібні вторгнення арктичного повітря ми періодично спостерігаємо влітку і взимку. Але в перехідні сезони це виражається більш яскраво», — зазначає Надія Максименко.

Рекордно високі денні температури при низьких нічних для метеорологів зрозумілі. Похолодання останніх тижнів відбулося через вторгнення холодного повітря з Арктики в Європу, а не лише в Україну.

«Днями в нас була нарада в геофізичній обсерваторії, де показували матеріали дистанційного зондування, аерокосмічні знімки, записи просування потужної арктичної повітряної маси. Коли таке відбувається взимку, це просто похолодання. Навесні сонце вже високо, щоб його прямі промені досить сильно нагрівали поверхню землі. Але коли немає сонця, температура вночі опускається майже до нуля саме через це холодне повітря з Арктики», — пояснює науковиця.

Ознаки глобального потепління

Погода весни цього року стала сюрпризом ще й тому, що всі звикли: перехід від зими до літа відбувається дуже швидко. Період «міжсезоння» — помірних, не надто прохолодних температур — став дуже коротким, іноді взагалі непомітним. Як навесні, так і восени. 

«Загалом це найяскравіший прояв глобального потепління. Однією з його ознак є не тепле літо або зима без холодів, а саме зменшення тривалості перехідних сезонів», — говорить Надія Максименко.

За її словами, причини глобального потепління давно зрозумілі — забруднення атмосфери, збільшення сонячної активності. Але головний чинник — людина. В атмосфері збільшується кількість парникових газів, зростає кількість пожеж тощо.

Людина і погода 

Коливання температури за добу, різкі зміни погоди — все це впливає на самопочуття багатьох людей. Цій проблемі присвячений цілий розділ науки. Погодні зміни, які здатні впливати на стан здоров’я, називають патогенними.

За словами Надії Максименко, людина, як частина природи, взагалі спокійно реагує на зміни погоди. А є ті, хто до них вразливий. Як правило, це особи з певними хворобами, фізичними показаннями, через які люди чутливо реагують на коливання температури та атмосферного тиску.

«Ми говоримо не тільки про високу температуру повітря. Не завжди це негативно. Погано для організму людини, коли висока температура з високою вологістю, а суха кліматична обстановка не настільки шкідлива. Тут мова про людей, в яких є чутливість до коливань температури. Коли ми оцінюємо патогенність погоди, ми оцінюємо добові перепади температури та атмосферного тиску, сьогодні та попередній день. За цими показниками проводимо розрахунки», — розповідає Надія Максименко.

Найбільш уразливі до патогенних змін погоди люди із серцево-судинними захворюваннями. Навіть невеликі коливання атмосферного тиску — лише кілька рисок на барометрі — можуть переноситися ними важко.

До погодних змін також чутливі люди, які мають хвороби органів дихання. Висока вологість або висока сухість на них впливає негативно.

«Сухим повітря вважається, коли його вологість менша за 55 %, а вологим — більша за 85 %. Проміжок між цими показниками — оптимальна вологість для людей уразливих. Ті, хто не має захворювань дихальних шляхів, не дуже відчувають різницю», — говорить вчена.

Рекомендації фахівців

У науці, що досліджує атмосферні явища, є спеціальний розділ — біометеорологія, яка вивчає вплив атмосферних процесів на людей та інші живі організми. У фахівців є рекомендації для метеозалежних людей, що робити при різких змінах погоди.

Коли перепади погоди не дуже значні, науковці радять за найкраще просто зберігати стан спокою та знизити фізичну активність.

Якщо зміни погодних умов більш критичні, обов’язково рекомендують попереджувальну терапію. Особливо в перехідні сезони, коли є прогнози стосовно активних коливань погоди, люди з хронічними хворобами мають, порадившись із лікарем, проводити її завчасно. Так само й ті, хто виїжджає в інші кліматичні зони.

«Ми також рекомендуємо обов’язково приймати препарати, що показані лікарем. А ще, безумовно, радимо спокій і не зловживати фізичними навантаженнями», — наголошує Надія Максименко.

Магнітні бурі 

Таке явище, як магнітні бурі, також має відношення до кліматології, але науковці досі не дійшли єдиного погляду, чи має воно безпосередній вплив на стан здоров’я людей. 

«Простими словами, магнітна буря — це коли в магнітному полі Сонця раптово вивільняється велика порція енергії, спалах — і потрапляє в атмосферу Землі. Тому, що на це реагує техніка, є докази. Зафіксовані факти перебоїв у радіозв’язку, неполадок у трансформаторах, проблеми з мобільним зв’язком. Якщо говорити про вплив на організм людини, то це, у першу чергу, мозок і серцево-судинна система. Такі явища найбільше фіксувалися, але між вченими немає консенсусу, чи є тут прямий зв’язок», — розповідає Надія Максименко.

За її словами, дійсно є спостереження, що спалахи загострень серцево-судинних захворювань припадали саме на періоди геомагнітної активності. 

«Але знову ж це стосується метеозалежних людей, а не всіх узагалі. Також спостерігається загальмованість мозкової активності. Є дослідження, факти, але говорити про прямий зв’язок поки що не можемо», — зазначає вчена. 

Звідки пил у повітрі

Останнім часом часто виникають пилові бурі, які загрожують окремим регіонам і всій території України. І наукові спостереження підтверджують, що таке явище стає частішим. Про це, зокрема, свідчать супутникові зйомки, як пилові маси рухаються на Європу з півночі африканського континенту або Близького Сходу. Утім пилове забруднення повітря в Україні має й свої локальні причини. 

«Для нашого регіону це нове явище, яке також пов’язане з глобальним потеплінням. Але не тільки глобальне потепління, а й безпосередній вплив людської діяльності є однією з причин», — наголошує Надія Максименко.

У світі почастішали пожежі в екосистемах, а для України додатковий великий негативний чинник — російська агресія.

«Можемо побачити, що бойові дії – один з тих чинників, що здатні впливати на клімат. Річ у тому, що пожежі не просто є джерелом підвищення температури, вони є і джерелом надходження в атмосферу пилових часточок. Ці пилові часточки дають додаткове вторинне нагрівання атмосфери. Пилова буря виникає там, де є високий атмосферний тиск і незакріплений ґрунт, що переноситься в зону низького тиску. Чим більше різниця в тиску, тим сильніший вітер. На території України зараз багато незакріпленого ґрунту», — зазначає вчена. 

Клімат і господарство

Зміни клімату чинять кардинальний вплив на господарство. Останні роки сільгоспвиробникам доводиться пристосовуватися до нових незвичних умов. Але природа не перестає приносити сюрпризи. Наприклад, за агрометеорологічними дослідженнями, що ведуться понад сто років, минулий 2024 рік став унікальним. Через дуже пізні заморозки зазнали втрат озимі та ярові посіви. А потім прийшла атмосферна та ґрунтова посуха, коли на більшості території області не було дощів упродовж майже трьох місяців. Вчені попереджають, що зміни клімату вже змінили характер рослинництва в Харківській області. 

Такі посухи, як була минулого літа, можуть стати систематичними. Дослідники говорять, що тенденція по температурних прогнозах, яку спостерігають останні два десятиліття, невтішна. 

«Літнє вторгнення тропічного повітря, через яке була посуха минулого року, таке ж потужне, як арктичне. Тропічна повітряна маса суха, розігріта. Чим більша в неї потужність, тим довше вона залишається», — зазначає вчена.

Тож на Харківщині збільшився теплий період, і від цього може змінитися структура посівних площ.

«Якщо раніше в північній частині області можна було вирощувати пшеницю, картоплю, буряки, то зараз на полях усе частіше (й не тільки через те, що це економічно вигідно) більш теплолюбні культури — соняшник, кукурудза», — зауважує Надія Максименко.

Вчені провели дослідження, які показали, що за останні 25 років сума активних температур (показник, що використовується для оцінки росту і розвитку рослин та комах упродовж їх розвитку) стала в Харківській області дорівнювати тій, яка була в Одеській.

«Тобто культури садові в нас спокійно вирощуються. Збирають виноград. Волоський горіх став традиційною культурою, він є майже в усіх дворах, а 25 років тому це була рідкість, тому що вони не визрівали. Таким чином може змінюватись господарська діяльність на користь більш теплолюбних культур», — робить висновок вчена.

Раніше «Слобідський край» розповідав, як пройшов останній дзвоник 2025 у Харкові.