Тетяна Єгорова-Луценко: «За цей рік громади навчилися працювати як менеджери»

07.12.2021 08:43 Влада
Яким видався 2021 рік для обласної та місцевих рад Харківської області? Куди спрямували кошти обласного бюджету та як кадрові питання впливають на розвиток регіону? На всі ці запитання в інтерв’ю «Слобідському краю» відповіла голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-­Луценко.

100 днів на посаді

– Тетяно Петрівно, нещодавно сплили 100 днів з того часу, як вас обрали головою обласної ради. Які головні досягнення за цей час можете назвати?

– Ми перші в Україні прийняли Прогноз бюджету на 3 роки, відповідно до Бюд­жетного кодексу. Зрушені з місця питання, пов’язані з комунальними закладами та установами. Є досягнення по бюджету області. За 10 місяців 2021 року ми перевиконали бюджет на 157 мільйонів гривень. Ми їх розподілили на боротьбу з ковідом, на ремонти доріг, допомогу театрам і на проєктно-кошторисну документацію для великих інфраструктурних проєктів. Ці об’єкти за власні кошти області неможливо реалізувати, тому потрібна підтримка з держбюджету, а для цього потрібні ПКД.

Читайте також: Тетяна Єгорова-Луценко: обласна програма економічного розвитку має виконуватися в більшому обсязі

За 100 днів роботи в мене було дві сесії, які пройшли доволі конструктивно. Ми другі в Украї­ні прийняли програму розвитку державної мови. Для Харківського регіону, в якому багато людей спілкуються російською, ця програма дуже важлива політично.

Також була прийнята програма будування житла нашим воїнам АТО. Наступного року ми плануємо повністю закрити чергу на житло військовим. На це буде виділено 25 мільйонів гривень. У Харківській області понад 330 військових потребують житла.

– Як змінилося ваше особисте життя за цей період? Чи вистачає часу на родину, особисті справи, хобі?

– Саме після обрання головою обласної ради у мене збільшилося навантаження, і я зрозуміла, що мені недостатньо енергії і сил. У мене з’явилося нове хобі – тренування на свіжому повітрі. Тепер зранку, через день, я тренуюся і часто зустрічаю в спортивному вигляді своїх колег. Після тренування я приходжу на роботу більш енергійною і ефективніше працюю.

Помітила, що останнім часом не вистачає часу на жіночі процедури і салони. Як запишуся – то якась накладка обов’язково, то виїзд, то нарада, і доводиться похід до косметолога скасовувати. Але не бачу в цьому нічого страшного, раніше ми самі робили собі манікюр і справлялися.

У родині все залишається як завжди. Сніданок я завжди готую сама і на вечерю намагаюся бути вдома вчасно. Бо сини вчаться у школі, треба перевірити домашні завдання і контролювати їх навчання. А чоловік мене підтримує в роботі, але хоче, щоб жінка була вдома жінкою. В цілому ж, мені дуже подобається в моєму житті все. Я вдячна Богу і людям, які мене підтримали, і намагаюся зробити все, щоб їх не підвести.

 

Кадрові перестановки

– Щодо роботи саме обласної ради. Як вам удається налагоджувати роботу між депутатами різних політичних фракцій?

– Я не змінюю свого стилю роботи і ставлення до людей. Відкрита, ні від кого не приховую порядок денний, не маю кулуарних домовленостей з якимись фракціями. Коли я підписую порядок денний, то запрошую голів усіх фракцій, ми обговорюємо кожне питання, дискутуємо, спілкуємося. Звісно, я розумію, що в кожної політсили є свої програмні установки, які необхідно озвучувати в залі. Я всім надаю слово, коли просять виступити. В нас нема тоталітарного режиму, але водночас є речі, які я робити в залі не дозволю. Зокрема – щоб лунали гасла, пов’язані з посяганням на територіальну цілісність нашої країни.

Щодо порядку денного, то 99 % рішень розглядаються ще до пленарного засідання сесії, на комісіях. Окрім того, що я спілкуюся з керівниками фракцій, також приймаю в себе і депутатів від усіх фракцій. Коли вони приходять, то представляють певні громади, округи і потребують уваги. Якщо питання пов’язані з розвитком громад і з проблемами людей в округах, я завжди допомагаю. За цей час до мене з особистими корисливими питаннями ніхто не приходив. Буває таке, що обласний депутат не може знайти спільну мову з керівником громади, бо вони з різних політсил, і тоді мені доводиться їх збирати разом і «примиряти».

– А із заступниками немає таких проблем? Бо вони також з інших політичних фракцій?

– Щодо кількості заступників, то 1 грудня Апеляційний суд виніс кінцеве рішення залишити в складі заступників голови обласної ради чотири особи. Щодо зміни заступників, то по Андрію Малишу я вважаю рішення правильним. Він перебуває в декретній відпустці, і в мене не було працюючого заступника. Представники «Опозиційної платформи – За життя» мене почули, і Малиш написав заяву за власним бажанням. Я вважаю, що це правильно, і бажаю йому законно відстоювати свої позиції в правовому полі. Щодо Мальованого, то я знаю його ще поза залою обласної ради. Він юрист, молодий, активний і перспективний. Я розраховую на нього, бо це молода кров, і мені потрібні люди, які б активно працювали. Не залежно від того, яку політичну силу представляють. Мені важливо, хто буде моїм заступником. Жодній фракції не дозволю робити будь-які дії, що загрожують цілісності та державності. Якщо хтось із депутатів розхитуватиме ситуацію в області і проявлятиме проросійські погляди в сесійній залі, я звертатимуся до правоохоронних органів.

Читайте також: Ще один заступник голови Харківської обласної ради пішов у відставку

З приводу звільнення Альберта Кононенка, то це було рішення депутатів. До мене звернувся 61 депутат з усіх фракцій з приводу звільнення першого заступника. До речі, аби винести таке питання в сесійну залу, потрібне звернення 41 депутата. Я не мала права їм відмовити, питання було винесене в сесійну залу, і 86 депутатів проголосували за звільнення Альберта Кононенка. Я розглядаю декілька кандидатів, які можуть стати першими заступниками. Прізвища поки що не озвучую. На наступній сесії в грудні ми не будемо обирати першого заступника, бо на цій сесії важливо прийняти Програму соціального і економічного розвитку та бюджет на 2022 рік. Кадрове питання буде тільки одне – це зміна структури апарату облради.

– Ще одне резонансне кадрове питання, яке було знято з порядку денного минулої сесії, – це посада керівника Онкоцентру. До 1 лютого Денис Скорий за вашим розпо­рядженням лишається генеральним директором. А що буде далі?

– На цій сесії я пропонувала у порядок денний включити питання про звільнення Дениса Скорого з посади директора і призначення конкурсу у зв’язку з тим, що ми не продовжили з ним контракт і не звільнили минулої сесії. Але пан Скорий скористався правом та написав заяву на повторне продовження контракту. Крім того, була заява трудового колективу, організацій пацієнтів щодо його підтримки. Також на підставі заяви голови фракції ОПЗЖ Сергія Гладкоскока з приводу проведення перевірки роботи Онкологічного центру було проведене засідання підкомісії. Комісія обласної ради взяла все це до уваги і звернулася до мене з пропозицією створити робочу групу з проведення аналізу роботи Обласного онкологічного центру. Тому дві профільні комісії – з питань охорони здоров’я і комісія з питань комунального майна – вирішили, що зараз не на часі виносити питання про звільнення Скорого. Треба провести перевірку і винести рішення
21 грудня: або продовжити контракт на підставі його заяви, або звільнити його після закінчення контракту 1 лютого і оголосити конкурс. Найближчими днями буде підписане подвійне розпорядження (голови обласної ради і в. о. голови обласної державної адміністрації) про створення робочої групи з проведення аналізу роботи Онкоцентру. Результати цього аналізу переглядатиме знову профільна комісія.

Хто буде головою ОДА

– Стосовно взаємодії з обласною державною адміністрацією. Ви з в. о. голови ХОДА Олександром Скакуном скрізь підкреслюєте, що обласна рада і обласна адміністрація працюють у тісній взаємодії. Чи є у вас бачення, як далі розвиватимуться ці взаємовідносини і кого призначать головою ХОДА?

– Так, я вважаю, що це правильно, коли в обласної адмі­ністрації та обласної ради ефективна робота. У нас з паном Скакуном один курс – курс розвитку регіону. Нам нема чого ділити, ми не перетягуємо ковдру, тому що це неефективно. Я обрана депутатами від президентської партії, він Указом Президента призначений виконуючим обов’язки. Ми працюємо в одному напрямку, щоб в регіоні було стабільно, мирно, спокійно, щоб залучати у регіон більше інвестицій і державних коштів, розвивати громади та реалізовувати інфраструктурні проєкти. Якщо програма, яку адміністрація надає на розгляд комісії обласної ради, не відповідає певним вимогам, то ми її повертаємо на доопрацювання, бо вона має вийти на розгляд пленарного засідання сесії бездоганною.

З приводу призначення голови адміністрації, то пана Скакуна призначили виконуючим обов’язки 4 серпня, минуло чотири місяці. На мою думку, він ефективно справляється зі своїми обов’язками, для нашого прикордонного регіону він достойна кандидатура, враховуючи його офіцерське минуле, він має досвід роботи у різних сферах. Мені особисто імпонує його завзятість у порушенні непопулярних тем. Він порушує ті пласти проблем, які боялися порушувати всі попередні керівники ХОДА. Водночас, я, як голова обласної ради, будь-яке рішення Президента прийму, і навіть якщо це буде не Скакун, а хтось інший, я точно знайду підходи до співпраці, бо мій курс – на розвиток і на конструктив.

 

Громади-­менеджери

– Цей рік видався не­простим для місцевого самоврядування. Які головні виклики для громад ви можете назвати? Як налагодили співпрацю з місцевими керівниками?

– Я знаю всіх голів громад особисто кожного. Мені не треба було знайомитись із ними, треба було лише вивчити проблематику кожної громади, щоб співпрацювати і допомагати. Багатьом новим громадам було важко ставати на нові рейки, і Асоціація місцевого самоврядування їм у цьому допомагала: консультували з питань структури громади, зарплат працівників місцевої ради тощо. На останніх зборах Асоціації ми дали методичні рекомендації щодо стратегії розвитку громади. Я вимагаю, щоб вони прийняли Стратегію розвитку громади, адже це основний документ, на основі якого можна зрозуміти, яка допомога потрібна громаді. Бо, приміром, якщо ми сьогодні виділимо 10 мільйонів на ремонт даху школи, а вони через півроку її закриють, то гроші будуть викинуті на вітер. Наразі з 56 громад тільки 11 прийняли стратегії. Ми вже й конкурс оголосили, переможцям якого експерти допоможуть написати цей документ. Крім того, Департамент економіки адміністрації та профільне управління обласної ради проводять круглі столи в громадах, де допомагають допрацювати цей документ. До кінця цього року стратегії треба прийняти.

Багато громад зіткнулися з тим, що зараз вони прийматимуть бюджет на наступний рік. У зв’язку з децентралізацією вони отримали у власність низку комунальних закладів і мають їх фінансувати. А минулого року вони не закладали кошти на це, і до кінця року в них може бути мінус у бюджетах, тому деякі громади дофінансовуємо з обласного бюджету. З одного боку, вони стали самостійними, але обов’язків і відповідальності вже стало більше.

А ще молоді громади спочатку боялися піднімати орендні ставки своїм підприєм­цям. Але зараз вони зрозуміли, що їм треба наповнювати бюджет, і вони почали працювати як менеджери. Деякі керівники громад зрозуміли, що, якщо їх сусід, який має сільське господарство, просить не підвищувати орендну ставку, це може стати мінусом у бюджеті, і завтра нічим буде оплатити опалення в школі, і до голови громади люди прийдуть з вилами. Мені важливо, щоб у регіоні був створений сприятливий клімат і щоб підприємства у регіоні працювали. І дуже радію, коли такі підприємства відкриваються в наших громадах, бо це дає людям робочі місця.

Ефект від конкурсів

– Який ефект мали регіональні конкурси з підтримки місцевого самоврядування?

– Громади були зацікавлені брати участь у конкурсах «Разом в майбутнє» і «Ефективна медицина в громаді». Бо ми
даємо більшу частку із загальної суми проєкту. Якщо проєкт на 500 тисяч гривень, то обласна рада виділяє 350 тисяч.
 Громади все краще й краще готують документацію під проєкти. За рахунок співфінансування вони можуть придбати медичне обладнання, встановити дитячі та спортивні майданчики і все, що їм необхідно. Ці конкурсі дуже ефективні, і їх результат завжди дуже практичний. Кошти на співфінансування проєктів територіальних громад були передбачені комплексною програмою «Розвиток місцевого самоврядування Харківської області на 2017–2021 роки». У наступному році також обов’язково будуть обласні кошти, щоб громади мали можливість проводити інфраструктурні зміни, покращувати матеріально-технічну базу своїх комунальних закладів.

– Чи планується змінювати призовий фонд конкурсу «Крок до успіху»?

– Так, у цьому конкурсі немає матеріального заохочення, він, швидше, іміджевий. Але зацікавленість усе одно є. Цього року 41 учасник подав свої кращі практики. Цього разу ми вручатимемо статуетки і сертифікати, а наступного року, можливо, придумаємо якісь призи та подарунки для громад. Ця відзнака також важлива для громади, щоб показати свої здобутки, зокрема, і міжнародним партнерам, грантодавцям.

– Цього року була запро­ваджена нова субвенція – депутатська. Які вимоги і запити виборців удалося задовольнити за ці кошти?

– Цього року вперше ми запровадили субвенцію на виконання доручень виборців. Кожному депутату було виділено 500 тисяч гривень. І багатьом удалося втілити найрізноманітніші потреби виборців. Є плюси і мінуси «депутатської субвенції». Плюси для тих депутатів, хто «у матеріалі», хто давно працює в округах, має напрацювання в громадах, знає їх проблеми. Наприклад, я разом з двома депутатами цього округу свої 500 тисяч одразу виділила на ремонт Лозівської дитячої лікарні. А були депутати, які пройшли за списком і тільки почали діяльність в окрузі. Багато таких депутатів по місту Харкову, вони не можуть налагодити співпрацю з районною адміністрацією, не певні, куди ці кошти спрямувати. Були такі, які в останній момент витрачали ці субвенції, і громада не встигла їх освоїти. Були й такі, які хотіли вкласти ці гроші в обласні комунальні підприємства. А в нас за положенням цього не передбачено. Тому ми на минулій сесії прийняли зміни до положення, аби вони могли використати субвенцію на комунальні заклади обласної ради. На наступний рік пропонуватимемо 1 мільйон гривень, але будемо працювати з депутатами, щоб вони ефективно витрачали ці кошти.

Читайте також: Депутатські субвенції: які громади Харківщини отримали кошти від облради

– Доволі суттєвим по­повненням для громад стали шкільні автобуси, які були придбані за кошти держбюджету. Розкажіть, як складається співпраця з народними депутатами від Харківщини?

– Усі народні депутати від Харківщини дуже активно працюють у регіоні. У них також є свої депутатські субвенції, і вони їх вкладають у громади у своїх округах. Зокрема, було придбано шкільні автобуси. Кожен депутат реалізовує якісь свої проєкти, і разом вони залучають субвенції в регіон. Тому ми спілкуємося і в усьому необхідному допомагаємо, адже всі субвенції від держбюджету проходять через обласну раду. Ми у плідній співпраці з народними
депутатами.

 

Автор: Тамара Кіч