У Борівській громаді планують закрити дві сільські школи

21.04.2021 09:24 Борова

Свої останні місяці допрацьовують школи в селах Шийківка та Вище Солоне Борівської громади. Їх після завершення навчального року планують закрити. У квітні батьків дітей поставили перед фактом – «обирайте нову школу». Проте на цьому скорочення шкільної мережі може не закінчитися. Наразі в громаді міркують над долею ще однієї сільської школи – Гороховатської.

12 квітня в селі Вище Солоне було зібрання, на якому обговорювали проєкт рішення Борівської селищної ради про ліквідацію філії опорного закладу – Вищесолоненської школи. Керівництво громади зустрічалося з вчителями та батьками дітей.

– Нас просто поставили перед фактом, що школу будуть закривати, – розповідає житель села Вище Солоне Віктор Радченко, його син ходить до першого класу. – Вчителям про закриття школи повідомили десь місяці два тому, щоб ті починали шукати собі роботу. Влада каже, що утримувати нашу велику двоповерхову школу дуже дорого. Запропонували школи на вибір, але один варіант за 18 кілометрів від нас, другий – за 15 кілометрів. За 7 кілометрів є Ізюмська школа, ми туди записали свою дитину. Але найкращий для мого шестирічного сина варіант, коли хоча б початкову школу він закінчить у рідному селі, яка в п’яти хвилинах ходьби.

Читайте також: У Нововодолазькій громаді через ковід зачинили дитячі садки

Батько зазначає, що для маленької дитини буде складно їздити щодня за кілька кілометрів на навчання. За його словами, зараз шкільний автобус забирає дітей із села Вище Солоне о 7.30, а з навчання привозить близько 17.00.

– Наразі в сина уроки закінчуються десь об 11.30, і він біжить додому. Але ж якщо навчатиметься в сусідньому селі, доведеться чекати шкільний автобус. Навіть якщо зроблять для малечі ще один рейс, як обіцяли, який забиратиме дітей зі школи близько 14.00, усе одно це довго. Що дитина робитиме дві години після уроків? Кому вона там потрібна буде? – переймається батько.

Також у селі переживають щодо подальшої долі будівлі, в якій зараз розташовуються школа і садок. Бо вже мають негативний приклад. Будівля, в якій раніше був дитячий садок, сьогодні більше нагадує руїни.

– На зустрічі обіцяли, що будівлю школи потім охоронятимуть. Але нам так уже обіцяли садок охороняти – зараз у тій будівлі руїни. Мені здається, що і школу чекає не краща доля, – із сумом зазначає Сергій. – Школи немає, вважайте, що і села немає… Після того, як стало зрозуміло, що школу закриватимуть, вже одна молода родина з двома дітьми переїхала до іншого населеного пункту, де є школа.

Обговорення у Вищесолоненській школі (Фото: Борівська громада)

Чоловік каже, що його старший син закінчував Вищесолоненську школу, ніяких нарікань на якість освіти не було. Після її закінчення вступив до вишу в Харкові. Менший син з великим задоволенням біжить до школи, вчителька йому подобається. Щоправда, у класі тільки двоє учнів.

Аналогічні збори щодо закриття ще однієї школи в Борівській громаді відбулися кількома днями раніше, 8 квітня, у селі Шийківка. Батькам дітей та вчителям повідомили про закриття Шийківської школи і запропонували кілька варіантів подальшого навчання дітей.

Важливо

Шкільну мережу завжди формує засновник, наразі – це ради територіальних громад. Як повідомив «Слобідському краю» експерт з питань організації та розвитку шкільної освіти Програми «U-LEAD з Європою» Сергій Дятленко, чинників, які впливають на рішення засновника, багато. Найважливіші – це демографічний та фінансовий показники. Якщо зарплата педагогічним працівникам сплачується за рахунок освітньої субвенції, яку виділяє держава, то утримання закладу здійснюється за рахунок засновника.

Також, за словами експерта, потрібно враховувати якість освіти, результативність, соціальну складову, інфраструктуру (чи є можливість підвозити дітей, в яких умовах вони зараз навчаються, в яких будуть навчатися).

– Засновнику, щоб м’яко провести процедуру ліквідації, потрібно запропонувати працевлаштування співробітникам школи. До того ж не тільки педагогічним. Постаратися працевлаштувати людей по максимуму, – наголошує Сергій Дятленко. – Також потрібно визначитися з подальшою долею цих приміщень. Щоб у людей не було образи, що все розтягнуть і розкрадуть по цеглинках і цвяхах після закриття. Окрім цього, закон передбачає у разі реорганізації закладів у сільській місцевості проведення громадських обговорень. І обов’язково засновник повинен забезпечити дітям підвезення.

А що далі з учителями та будівлями?

Шкільна мережа Борівської громади наразі налічує 12 шкіл, з них чотири – це філії опорного закладу. У 2021 році громада отримала 45 мільйонів гривень освітньої субвенції. За словами Борівського селищного голови Олександра Тертишного, цих коштів вистачає на виплату зар­плат учителям. Усі інші витрати на утримання шкільної мережі має покривати громада (комунальні платежі, автобуси, пальне) – це понад 10 мільйонів на рік.

Обговорення в Шийківській сільській школі (Фото: Борівська громада)

На сесії Борівської селищної ради питання ліквідації двох філій опорного закладу поки що не розглядалися, проте громадські обговорення вже пройшли. Голов­ний аргумент для закриття Вищесолоненської та Шийківської шкіл – демографічний та фінансовий показники.

– У Вищесолоненській школі на 1 вересня очікується тільки 16 учнів – це на дев’ять класів. При цьому в школі працює 11 педагогів та інших працівників. Навчання однієї дитини на рік обходиться у 88 тисяч гривень. Перспектив початкової школи на найближчі два-три роки взагалі немає, там п’ятеро дітей на все село, – прокоментував голова Борівської громади Олександр Тертишний.

За його словами, схожа ситуація й у Шийківці. Там у сільській школі, яка також є філією опорного закладу, навчається 21 дитина. Обслуговує їх 14 працівників. Собівартість навчання одного учня на рік складає 91 тисячу гривень, тоді як в опорному закладі (Борівській школі № 1) – 20 тисяч гривень.

– І в Шийківці, і у Вище Солоному великі двоповерхові школи-красуні, які будувалися на початку 80-х років. Спортзал, газове опалення. Тільки 400 тисяч гривень на рік обходиться опалення. Таке фінансове навантаження громада не може собі дозволити, – каже селищний голова.

Тож зараз батьки зазначених вище закладів вимушені обирати, де їх діти продовжать навчання. Селищна рада запропонувала кілька варіантів. Для шийківців – Чернещинський НВК або опорна школа у Боровій. За словами Борівського голови, в опорному закладі вже навчається багато дітей із Шийківки, здійснюється підвезення учнів. А учням Вищесолоненської школи пропонують перейти до Ізюмської чи Піско-Радьківської школи.

Із Шийківки до Борової десь 10–11 кілометрів, до Чернещини – 10–12 кілометрів. Із Вище Солоного до Ізюмського – 7–8 км, до села Піски-Радьківські – 12–13 кілометрів.

Місцева влада обіцяє, що з підвезенням дітей до нових навчальних закладів проблем не виникне. У Борівській громаді вже є вісім шкільних автобусів. Ще є потреба у двох, однак, каже селищний голова, хоча б один отримати.

– Із Шийківки вже 12 дітей їздять на навчання до Борової.

У Вище Солоному також є кілька дітей, які вже навчаються в Ізюмській школі. Тобто підвезення вже є. Також ми розраховуємо на новий автобус до Піско-Радьківської школи. Новий автобус нам має прийти за обласною програмою до початку нового навчального року. Громада співфінансування виділяє – 15 %. Автобус коштує близько 3 мільйонів гривень, тож нам потрібно виділити близько 450 тисяч гривень, – говорить Олександр Тертишний.

Водночас селищний голова зазначає, що готові забезпечити підвезення дошкільнят з Вище Солоного. Якщо батьки погодяться перевести дітей у садок до іншого села, то громада придбає автокрісла для малечі. Щодо якості доріг, то очільник громади каже, що вони в задовільному стані.

Якщо з переводом учнів у інші школи все більш-менш зрозуміло. То питання подальшого працевлаштування вчителів залишається відкритим. Також у селищній раді ще не визначилися, що робити з будівлями шкіл, які планують закрити.

– У Шийківці у будівлі школи хоч ФАП розташований. Можливо, туди ще бібліотеку з клубу переведемо. А от що робити далі з Вищесолоненською школою, поки що не знаю, будемо приймати рішення разом з депутатами, – розповідає голова Борівської селищної ради.

Наразі у підвішеному стані й подальша доля ще однієї сільської школи – Гороховатської. За словами Олександра Тертишного, там на 1 вересня очікується 36 дітей. В інших школах громади більша кількість учнів – десь 50, десь 60 дітей. В опорному закладі взагалі навчається 560 школярів.

– Ми в Гороховатській школі ще не були, хоча вчителі вже запитують про подальшу долю. Бо розуміють, що перспективи початкової школи невеликі, в селі майже немає дошкільнят. Наймовірніше, в цьому році обме­жимося закриттям двох шкіл – у Шийківці та Вище Солоному, – повідомив голова громади.