Толока під народні пісні: як на Краснокутщині реставрували 100-річну хату-мазанку
14 липня мешканці Краснокутської громади Харківської області зібралися біля 100-річної хати-мазанки в селі Чернещина для того, щоб спільними зусиллями реставрувати її. Навіть дощова погода не завадила краснокутцям втілити в життя свій задум.
Про це розповідає медіа «Слобідський край».
Напередодні толоки перед хатою вирили яму та завезли дві вантажівки глини, яка всю ніч киснула. Вже зранку дорослі та діти ногами, пританцьовуючи, місили глину під акомпанемент народних пісень українського фольк-гурту «Яри». Чоловіки перетягували глину на носилках, усі інші мазали хату за давньою українською традицією: обливали стіни водою, наліплювали глину, починаючи зі східного кута, а також на добробут закладали овчину, квіти та гроші. Для мазання хати використовувалися традиційні матеріали – глина, солома та пісок.
За декілька метрів від хати-мазанки кухарі готували смачний обід, аби після плідної праці почастувати учасників та гостей толоки домашніми смаколиками. Це також одна з традицій.
Серед великої кількості добровольців на толоці особливо виділяється молодий хлопець, який час від часу радить іншим, як краще місити глину чи мазати хату. Це Олександр Столовий – уродженець селища Краснокутськ, який зараз працює архітектором на одному з київських підприємств. (Читачам «Слобідського краю» чоловік відомий як Сашко Козіяр – автор гумористичних оповідань про сільське життя. – Прим. ред.). Саме він є одним з ініціаторів заходу.
– Це все почалося з того, що я просто згадав у соцмережах історію, як ми з батьками мазали хати. Я це все описав, як правильно мазати хату, як це відбувається, з чого розпочинається та чим закінчується. Більшість людей думали, що це якась стародавня втрачена технологія, ніби якийсь ритуал, який уже ніхто не робить. Для мене це дивно, бо в селі раз на рік хтось та й перетирає хату, сарай чи літню кухню. Ось після цього ми вирішили спробувати таке зробити, а Краснокутська селищна голова підтримала таку ініціативу та запропонувала цю хатку-мазанку, – розповідає Олександр.
Як зауважила очільниця Краснокутської громади Ірина Карабут, хата, навколо якої відбувається толока, дуже стара, їй близько 100 років.
Поки учасники толоки мазали хату, час від часу починався і припинявся дощ, який іноді підсилювався до зливи, однак він не зумів охолодити ентузіазм краснокутців. Присутні за декілька годин повністю замазали фасад будиночка.
А щоб закріпити результат, замурзані учасники толоки схопили за руки та ноги господаря будинку і кинули його в ковбаню з глиною. Як завірив ініціатор проєкту Олександр Столовий, це необхідно для того, щоб будинок простояв ще багато років.
Як тільки робота закінчилася, робітники-волонтери залізли у великий причіп, який тягнув за собою трактор, і, співаючи народні пісні, поїхали на річку, відмиватися від глини. Після повернення з водойми на людей уже чекав накритий стіл з гарячими стравами, напоями та народними піснями, які багато років збирає по селах гурт «Яри».
– Нам потрібно відтворювати саме українське коріння, бо культура починається не в школі. Один з головних атрибутів родини – це хата. Своєю чергою, мазані хати – це одна з найпоширеніших пам’яток культурної спадщини. Цю традицію треба захищати, особливо в нашому регіоні, оскільки на Харківщині тривають бойові дії, і ці мазанки розлітаються повністю, коли прилітають ракети, – зазначає місцевий етнограф та учасник гурту «Яри» Микола Пазич.