Толока під народні пісні: як на Краснокутщині реставрували 100-річну хату-мазанку

18.07.2023 13:52 Краснокутськ

14 липня мешканці Краснокутської громади Харківської області зібралися біля 100-річної хати-мазанки в селі Чернещина для того, щоб спільними зусиллями реставрувати її. Навіть дощова погода не завадила краснокутцям втілити в життя свій задум. 

Про це розповідає медіа «Слобідський край».

Напередодні толоки перед хатою вирили яму та завезли дві вантажівки глини, яка всю ніч киснула. Вже зранку дорослі та діти ногами, пританцьовуючи, місили глину під акомпанемент народних пісень українського фольк-гурту «Яри». Чоловіки перетягували глину на носилках, усі інші мазали хату за давньою українською традицією: обливали стіни водою, наліплювали глину, починаючи зі східного кута, а також на добробут закладали овчину, квіти та гроші. Для мазання хати використовувалися традиційні матеріали – глина, солома та пісок.

Мешканці Краснокутської громади місять глину для подальшого обліплення хати-мазанки

За декілька метрів від хати-мазанки кухарі готували смачний обід, аби після плідної праці почастувати учасників та гостей толоки домашніми смаколиками. Це також одна з традицій.

Серед великої кількості добровольців на толоці особливо виділяється молодий хлопець, який час від часу радить іншим, як краще місити глину чи мазати хату. Це Олександр Столовий – уродженець селища Краснокутськ, який зараз працює архітектором на одному з київських підприємств. (Читачам «Слобідського краю» чоловік відомий як Сашко Козіяр – автор гумористичних оповідань про сільське життя. – Прим. ред.). Саме він є одним з ініціаторів заходу.

– Це все почалося з того, що я просто згадав у соцмережах історію, як ми з батьками мазали хати. Я це все описав, як правильно мазати хату, як це відбувається, з чого розпочинається та чим закінчується. Більшість людей думали, що це якась стародавня втрачена технологія, ніби якийсь ритуал, який уже ніхто не робить. Для мене це дивно, бо в селі раз на рік хтось та й перетирає хату, сарай чи літню кухню. Ось після цього ми вирішили спробувати таке зробити, а Краснокутська селищна голова підтримала таку ініціативу та запропонувала цю хатку-мазанку, – розповідає Олександр.

Як зауважила очільниця Краснокутської громади Ірина Карабут, хата, навколо якої відбувається толока, дуже стара, їй близько 100 років.

Поки учасники толоки мазали хату, час від часу починався і припинявся дощ, який іноді підсилювався до зливи, однак він не зумів охолодити ентузіазм краснокутців. Присутні за декілька годин повністю замазали фасад будиночка.

А щоб закріпити результат, замурзані учасники толоки схопили за руки та ноги господаря будинку і кинули його в ковбаню з глиною. Як завірив ініціатор проєкту Олександр Столовий, це необхідно для того, щоб будинок простояв ще багато років.

Як тільки робота закінчилася, робітники-волонтери залізли у великий причіп, який тягнув за собою трактор, і, співаючи народні пісні, поїхали на річку, відмиватися від глини. Після повернення з водойми на людей уже чекав накритий стіл з гарячими стравами, напоями та народними піснями, які багато років збирає по селах гурт «Яри».

– Нам потрібно відтворювати саме українське коріння, бо культура починається не в школі. Один з головних атрибутів родини – це хата. Своєю чергою, мазані хати – це одна з найпоширеніших пам’яток культурної спадщини. Цю традицію треба захищати, особливо в нашому регіоні, оскільки на Харківщині тривають бойові дії, і ці мазанки розлітаються повністю, коли прилітають ракети, – зазначає місцевий етнограф та учасник гурту «Яри» Микола Пазич.

Завершене оздоблення фасаду хати-мазанки у селі Чернещина Краснокутської громади

Проєкт під егідою ЮНЕСКО

Як розповіла медіа «Слобідський край» очільниця Краснокутської громади Ірина Карабут, захід відбувся завдяки проєкту «Навчати та вчитися за допомогою нематеріальної культурної спадщини», в якому взяли участь діти Краснокутського ліцею № 1. Сам проєкт утілювався під егідою ЮНЕСКО.

– Наші предки займалися мазанням своїх домівок, і до сьогодні в наших селах збережена ця традиція. У мене особисто є хата, що була збудовано в 1900-х роках, і я цю хату мажу по сьогодні. Ми хочемо доказати всьому світові, що Україна унікальна держава, яка свято зберігає традиції, і ми мріємо про те, щоб мазання хати увійшло до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, – наголошує Ірина Карабут.

За словами директорки Краснокутського ліцею Наталії Момот, у рамках проєкту хату-мазанку з різних сторін вивчають їхні учні. Про хати-мазанки розповідали на уроках малювання, історії, навіть на математиці пояснювали, які матеріали використовують та під якими кутами вона будувалася.

Однак наймасштабніше дослідження відбулося на фізиці. Діти разом з вчителями побудували три проєкти хаток – цегляну, дерев’яну та мазанку, нагріли їх і подивилися, яка найкраще зберігає тепло. І як запевняє пані Наталія, дерев’яна хатка та мазанка посіли перше місце.

– У цьому році ми ще посадимо садочок вишневий коло хати, зробимо тиночки, а наступного року ми вже перейдемо до облаштування хати всередині. Плануємо зробити тут освітній простір, де ми зможемо проводити, наприклад, уроки на виїзді. Це можуть бути заняття з мистецтва, природознавства, біології, хімії, фізики. Тому що у цій хатці всі предмети об’єднані, – зазначає Наталія Момот.

Ірина Карабут підтверджує плани директорки ліцею і каже, що незабаром у хаті поставлять піч, щоб учням було комфортніше проводити заняття.

– Це все не просто так ми хату помазали. Вчителі будуть проводити тут заняття та прищеплювати наше, українське, дітям, щоб вони пишалися, що вони українці, – зауважує очільниця Краснокутської громади.

Хлопець обмазує хату разом з дорослими

Реабілітаційний центр для військових

На Краснокутщині дуже велику увагу приділяють культурній спадщині. Два роки тому громада відкрила пам’ятник знаменитому кобзареві Павлу Гащенку в селі Костянтинівка, минулої п’ятниці презентували музейну кімнату, присвячену народному кобзареві, уродженцю села Мурафа Івану Кучугурі-Кучеренку в його рідному населеному пункті.

– І зараз ми знову продовжуємо наші українські традиції. Ми хочемо донести всьому світові, що ми – унікальні, ми – відважна та смілива нація, яка перемагає ворога не тільки на фронті, а й у тилу. Зберігаючи народні традиції, виховуючи наших дітей саме на них, ми будемо рухатися тільки вперед – прогресивним напрямком, на якому Україна стане достойною країною Європейського Союзу, – переконана Ірина Карабут.

Також у громади великі плани на майбутнє. Наприклад, Краснокутська селищна рада виграла один із проєктів конкурсу «Разом в майбутнє» від Харківської обласної ради, в рамках якого буде створено амбулаторний реабілітаційний центр для військових та внутрішньо переміщених осіб. Також планується створити стаціонарний центр для реабілітації.

– У нас дуже багато прекрасних баз відпочинку. На одній із них можна буде створити цей самий реабілітаційний центр. Ми й далі будемо рухати цей проєкт, – розповідає Ірина Карабут.

Також у Краснокутській громаді наразі створюють концепцію розвитку туризму на додачу до стратегії розвитку громади.

Нагадаємо, нещодавно у Мурафській сільській бібліотеці-філії Харківської області відзначили 145 річницю з дня народження видатного кобзаря та уродженця села Мурафа, Івана Йовича Кучугури-Кучеренка.

Нагадаємо також, що у Краснокутському ліцеї відкрили клас безпеки для школярів. Також у Краснокутську відновила роботу міграційна служба.

Більше новин Краснокутськ та інших населених пунктів громади читайте на нашому сайті.

Автор: Костянтин Оксенюк