Як повномасштабне вторгнення рф вплинуло на життя Олексіївської громади

Проблеми з пальним та «гуманітаркою»

У перші дні повномасштабного вторгнення рф Олексіївська громада відчула труднощі, до яких ніхто не був готовим. Як говорить Олексіївський сільський голова Анатолій Страхов, першою проблемою постала відсутність пального. Через це не могли забезпечувати найнеобхіднішими продуктами своє населення. Логістика була повністю порушена. Тому громада майже одразу звернулася до своїх партнерів з «Нафтогазу», які дали 250 літрів пального.

– Це питання ми відпрацьовували одразу на місцях, старостинські округи почали розвозити хліб та інші необхідні продукти самостійно, транспортом громади. Взагалі на той час ми не розуміли, де та як отримувати гуманітарну допомогу. І організувавши роботу в громаді, у березні я виїхав до Ужгорода, де ми з партнерами відпрацювали це питання, і в Олексіївську громаду надійшла перша фура гуманітарної допомоги, – розповідає очільник Олексіївської громади Анатолій Страхов.

Старостинські округи, ФАПи та місцеві мешканці отримали необхідні продукти, одяг та ліки із заходу України. Керівник громади ділиться, що згодом все було відпрацьовано з Харківською обласною військовою адміністрацією, Червоним Хрестом та міжнародними організаціями.

Наразі в Олексіївській громаді налагоджена видача гуманітарної допомоги. У першу чергу її отримують ВПО та соціально вразливі верстви населення – самотні люди похилого віку та люди з інвалідністю. Також усі мешканці отримували «гуманітарку» по лінії ХОВА та президентські пакунки.

«Не знали, чи будемо окуповані»

Проблеми з гуманітарною допомогою та пальним здавалися нічим із потенційною загрозою окупації громади. Анатолій Страхов каже, що війська рф стояли за 20 кілометрів від громади. Тому тут одразу почали вирішувати, як діяти, якщо ворог зайде у ТГ.

– Ми не знали, будемо окуповані чи ні. Через це я був змушений відправити у відпустку без збереження (заробітної плати. – Ред.) багато посадових осіб. У перші дні війни ми вирішували, як проводити евакуацію населення, хто та за що буде відповідати, як забезпечити роботу громади поза її територією, як виплачувати людям заробітну плату. Тобто ми проводили всі відповідні заходи та оперативні навчання, – говорить очільник громади.

Водночас Олексіївська ТГ допомагала українським військовим. Зараз громада також системно підтримує армію: забезпечує захисників продуктами, ліками та адресною допомогою для окремих підрозділів.

– Початок повномасштабного вторгнення об’єднав нас з однією метою – перемога нашої держави. Ми розуміємо, чим потужніше будемо допомагати військовим, тим скоріше буде перемога. Хлопці з нашої громади воюють у зоні активних бойових дій, звичайно, ми не можемо покинути їх, – підкреслює Олексіївський сільський голова.

Анатолій Страхов передає допомогу українським захисникам.

Зазвичай бійці звертаються до громади та говорять про свої потреби – розвідувальні дрони, автомобілі, бронежилети тощо.

– Завдяки сміливості українських захисників наша громада та наші мешканці не відчули на собі ворожого чобота. Обстріли – були, але вся країна так живе зараз. Головне, що окупації ми не відчули, й це дуже дорогого варте, – каже Анатолій Страхов.

Авіаудар по центру громади

Війська рф періодично обстрілювали околиці населених пунктів Олексіївської громади. Переважно ті місця, де дислокувалися місцеві підрозділи тероборони. Утім, 3 березня по центру села Олексіївка було завдано авіаційного удару.

– Унаслідок авіаудару було пошкоджено 22 будинки, деякі з них знищені вщент. Після цього ми терміново зібрали нараду та прийняли рішення про надання грошової допомоги від громади постраждалим мешканцям, – розповідає очільник Олексіївської ТГ.

Так одноразову матеріальну допомогу отримали 11 власників домогосподарств села Олексіївка та один власник із села Киселі. Загальна сума виплат склала 193 тисячі гривень.

Після 3 березня ворог також обстрілював різні населені пункти громади: Михайлівку, Киселі та Олексіївку. Були пошкоджені будинки та господарства.

– У селі Киселі був бій. Там наші хлопці затримували російську ДРГ. Тоді постраждали будівлі трохи, бо був бій із великокаліберних кулеметів. Також постраждало місцеве господарство агрофірма «Киселі», – каже Анатолій Страхов.

Жителі пошкоджених будинків не виїжджали з громади, а розміщувалися в родичів та знайомих. Де було можливо – самостійно ремонтували помешкання.

– Тим, хто не міг самостійно знайти собі місце проживання, громада надавала тимчасовий прихисток. За літо та весну люди вже практично повністю відновили свої домівки. Утім, є такі будинки, які знищені вщент. Тому ми наразі відпрацьовуємо з ХОВА питання надходження в нашу громаду десяти модульних будинків для таких сімей, – ділиться керівник громади.

Відчули себе однією нацією

У перші дні повномасштабної війни жителі Олексіївської громади відчули суттєву підтримку від бізнесу. Агропідприємства та агрофірми за власною ініціативою давали людям борошно, олію, цукор та молоко.

– Бізнес відреагував дуже потужно. У громаді добре відчувається, як сильно нас згуртувала війна. Немає різниці, чи посадова особа, чи бізнесмен або звичайна людина – усі намагалися одне одного підтримати морально та матеріально. Багато людей ментально перезавантажилися, вони відчувають себе нацією, – каже Анатолій Страхов.

Наразі в Олексіївській громаді потроху позбуваються топонімів радянських часів. Тож протягом січня в громаді планують закінчити роботу з перейменувань вулиць.

– Ми створили спеціальну групу, яка проаналізувала назви наших вулиць. Було прийнято рішення про перейменування 49 вулиць у 25 населених пунктах громади. Обговорення з мешканцями вулиць проведені, залишилося лише провести цю процедуру в селі Олексіївка, – ділиться Анатолій Страхов.

Наразі процедуру перейменування вже провели у п’ятьох населених пунктах Олексіївської громади – селах Берека, Лозівське та Михайлівка, селищах Трійчате і Слобідське.

Працевлаштовують ВПО

На початку російського вторгнення в Олексіївську громаду почали приїжджати вимушені переселенці. Наразі в Олексіївці та інших населених пунктах громади проживає 1720 ВПО, ця цифра коливається. Місцеве населення складає 6800 людей. За словами очільника громади, наразі більшість жителів, які виїжджали на початку широкомасштабного вторгнення, вже повернулася до рідних домівок.

– Переселенців ми намагались не розміщувати у спільних місцях проживання. Розселяли їх по родинах, тож практично всі внутрішньо переміщені особи живуть у приватних домівках. Першими до нас евакуювалися жителі Харкова, потім уже з Вербівки, Гусарівки, Балаклії, Ізюма – той бік, що ближче до нас, – розповідає Олексіївський сільський голова.

Також Анатолій Страхов каже, що громада намагається у першу чергу надавати можливість працевлаштування внутрішньо переміщеним особам. Так, на території ТГ працює п’ять медичних працівників з інших громад Харківщини.

Видають дрова за двома програмами

Підготовка до опалювального сезону в громаді пройшла більш-менш без проблем. У 2021 році тут відмовилися від газового опалення. Очільник громади говорить, що таке рішення значно покращило ситуацію в громаді під час війни.

– Тоді частину наших об’єктів ми перевели на тверде паливо. Зокрема, ті об’єкти, де це було можливо з технічного боку та не сильно дорого. Там, де довелося б повністю перероблювати систему опалення, ми перевели на електроопалення. Наразі в громаді практично всі об’єкти переведені на твердопаливні котли, попри достатньо проблемний бюджет. Тож основне твердопаливне опалення, а електро – як резервне, – зазначає Анатолій Страхов.

Також у громаді допомагають населенню паливною деревиною. Наразі тут діє дві програми із забезпечення населення дровами.

– Наш відділ благоустрою ще до повномасштабної війни заготовляв дрова. Є в нас програма від громади, за якою малозабезпечені мешканці або ті, хто опинився в складних життєвих ситуаціях, отримують безкоштовні дрова, – каже Олексіївський сільський голова.

Для цього жителі Олексіївки та інших населених пунктів громади мали подати необхідні документи і дочекатися рішення комісії. За словами Анатолія Страхова, станом на 2 січня за цією програмою вже 98 домогосподарств забезпечені дровами.

– Інша підтримка – це субвенція від держави на дрова. За цією програмою ми вже забезпечили 23 домогосподарства і продовжуємо працювати далі. Загалом по цій субвенції безкоштовні дрова отримають 154 домогосподарства. Думаю, що вже у січні ми це питання закриємо, – зауважує очільник Олексіївської громади.

Загалом домогосподарства отримують по шість кубометрів деревини за державною програмою та чотири кубометри за місцевою.

– У нас працює дві бригади, які розчищають лісосмуги, що стоять на нашому балансі. Таким чином ми приводимо до ладу лісосмуги (прибираємо сухі, аварійні дерева) та забезпечуємо громадян деревиною, а ще уникаємо самовільної вирубки лісу в громаді, – зазначає Анатолій Страхов.

У Пункті Незламності захищали дипломну роботу

В Олексіївській громаді відкрили десять Пунктів Незламності, один з них – мобільний. Вони забезпечені всім необхідним, окрім стабільного Інтернету.

– Наразі ми стоїмо в черзі на придбання «Старлінку», бо вони як гарячі пиріжки розходяться в нашій країні. Нашими Пунктами Незламності вже скористалися декілька осіб. Там захищали дипломну роботу та складали іспити. Якщо хоч одній людині він допоміг, значить, ПН недаремно працюють, – зауважує Олексіївський сільський голова.

Восени у громаді повністю відновили рух соціального автобуса. Він їздить у всі населені пункти ТГ один раз на тиждень. Скористатися транспортом можуть усі мешканці та ВПО. 

– Приватний бізнес, який здійснював перевезення, наразі курсує не за всіма напрямками. Я так розумію, що є проблеми рентабельності. Де можливо, ми перекриваємо маршрут нашими соцавтобусами, – зазначає Анатолій Страхов.

Укладають плани на майбутнє

Наразі в Олексіївській громаді розробляють різноманітні варіанти наповнення бюджету.

– Ми розуміємо, в чому потенціал нашої громади – агросектор. Туди наразі активно включається наше комунальне підприємство. Ми надали йому земельні ділянки, і з весни там почнуть вирощувати овочеву групу, понад 10 гектарів землі. Це має принести прибуток, – розповідає керівник громади.

Раніше овочі в громаду надходили з інших ТГ, які сьогодні або частково в окупації, або поля в них ще не розміновані.

– Ми відкрили торгову точку в Первомайському з перероблення капусти та моркви. Це не величезні гроші, але є розуміння, куди треба рухатися далі, щоб заробляти більше, – ділиться Анатолій Страхов.

Активно громада працює з польськими партнерами, напрацьовує плани модернізації бізнесу. Налагодити зв’язок з Польщею допомогли голова ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування» Діана Баринова та експерт з децентралізації та місцевого розвитку Віктор Нестеренко.

Наразі в Олексіївці замислюються про встановлення власної лінії з переробки сільськогосподарської продукції. Також хочуть налагодити на базі комунального підприємства виробництво напівфабрикатів – млинців, вареників тощо.

– Є розуміння, що робити далі, та є підтримка. Сподіваюсь, що у 2023 році ми побачимо результати нашої праці. Зараз хочемо скоординувати наш бізнес із польським, аби допомогти один одному, – зазначає очільник Олексіївської громади.

Також у громаді розглядають можливість придбання обладнання з виробництва паливних брекетів.

– У січні-лютому плануємо закупити обладнання для встановлення власної лінії виготовлення паливних брекетів. Ми вже знаємо, де можна заощадити, аби втілити у життя цю ідею. Наразі підбираємо фахівців для цієї роботи. Паливні брекети будемо виготовляти з відходів рослин – лушпиння соняшнику, соломи тощо. Потужність у нас буде 350 кілограмів брекетів на годину. Насамперед будемо забезпечувати ними нашу медицину, старостинські округи, школи та дитячі садки. Тож, окрім деревини, будемо жителям громади надавати ці паливні брекети. А ще ми закупили обладнання для виробництва тротуарної плитки. Сподіваємося, що ці два напрями з весни вже будуть працювати в нашій громаді, – ділиться планами громади Анатолій Страхов.

Раніше ми писали, що під перейменування в Олексіївській громаді підпадає 49 вулиць. Також нагадаємо, 120 мешканців села Олексіївка та інших населених пунктів громади отримали безкоштовні дрова за двома програмами. А раніше через відсутність електропостачання спостерігалася проблема з мобільним зв'язком та Інтернетом.