Зробили акцент на «соціалку»: як пройшов перший рік Біляївської громади

Біляївська ТГ – з «молодих», утворена 2020-го. Перший рік видався для громади вкрай складним, адже потрібно було створити ефективну діючу структуру – відпрацювати механізм стимулювання економічної, фінансової активності у сферах забезпечення зайнятості, управління власністю тощо. За цей час у громаді розв’язали низку нагальних проблем, утім ще залишилося немало питань, які потрібно вирішувати, зокрема і в найближчій перспективі.

8 грудня Біляївській сільській територіальній громаді виповнилося один рік. Ця ТГ на Харківщині стала останньою, 24-ю, з тих, які об’єдналися добровільно. І в цьому є великий плюс, оскільки було дотримано принципів децентралізації, і люди самі обирали своє майбутнє. Була велика можливість, що ця громада стане частиною Первомайської ТГ, однак біляївці вирішили стати самостійною сільською громадою. Чи жалкують вони, що обрали самостійний шлях? У жодному разі. Так вони відповіли на запитання, поставлене на панельній дискусії, яка пройшла в селі Червоному Біляївської громади в рамках проєкту «ЗМІни себе – ЗМІни громаду».

У заході взяли участь експерти з децентралізації, адміністрація громади, голови постійних комісій Біляївської сільради, старости. Допомагали розібратися з проблемами та викликами Біляївської ТГ представники ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування» Діана Баринова та Віктор Нестеренко. Експерти проаналізували досягнення біляївців за рік і запропонували шляхи вирішення питань, які найбільше непокоять громаду.

  Читайте також: Як бюджетні новації вплинуть на місцеві ради Харківщини

Складний перший рік Біляївська громада пройшла із соціальним спрямуванням. Основним досягненнями стало забезпечення покращення доступності отримання адміністративних послуг. Було створено віддалені робочі місця для спеціалістів ЦНАПу, які на території старостинських округів надають послуги з реєст­рації, зняття з реєстрації місця проживання та видають різноманітні довідки. Розроблені та виконуються програми щодо соціального захисту населення, розвитку освіти, культури, молоді та спорту – як результат, протягом року отримано високі здобутки у сфері культури та спорту.

Щодо сфери освіти, то в школи громади закупили все необхідне відповідно до програми НУШ. Провели Інтернет в усіх селах, бо без цього сьогодні неможливе дистанційне навчання. Крім цього, робили ремонти у школах, найбільший з них – це ремонт покрівлі Миронівського ліцею, на що пішло близько 1 мільйона 800 тисяч гривень.

Цьогоріч не залишилися без допомоги й незахищені верстви населення.

На сферу культури громада цьогоріч витратила 400 тисяч гривень: купили музичне обладнання, костюми, артисти виїжджали на конкурси за межі району та області. А ще біляївці провели кілька спортивних заходів всеукраїнського рівня, фінансували дві місцеві футбольні команди, які посіли місця у призовій трійці.

Вирішувалися проблеми і з водопровідною системою.

– У нас не було комунальної служби ЖКГ, створювали вже під час існування громади. Сьогодні (3 грудня. – Ред.) порахували – півмільйона пішло тільки на обслуговування водопроводу: на прориви, купівлю матеріалів тощо. У Миронівці вийшли на нормальний режим робіт, установлено всі лічильники, все працює, село без води не залишиться. Нарешті завершилася епопея з Біляївкою, яка тягнулася рік. Вийшли на нормальну роботу, запустили водопровід протяжністю 3,5 км, – пояснює Олег Приймак.

  Читайте також: Із польських гмін - у громади Харківщини: який досвід ЄС може стати реальністю українських сіл

2 мільйони 900 тисяч гривень було виділено на первинну ланку медицини, це тільки на обслуговування. Ще 2 мільйони гривень виділили на співфінансування купівлі томографа в Первомайську ЦРЛ. Також 170 тисяч пішли на обладнання томографічного кабінету, окрім цього на кабінет виділять ще 40 тисяч гривень.

– Загалом за рік ми витратили 65 мільйонів гривень, при цьому вийшли на перше місце по доходній частині, і на друге – по витратній. Ми і заробили гроші, і їх витратили – не на зарплати, а на роботу. Процентів на 40  виконали те, що планували. Хотілося б більше, – розповідає Олег Приймак.

Експерти високо оцінили перший рік роботи керівництва громади.

Попри таку плідну роботу, у громаді залишилося багато болів і проблем. Зокрема, плачевна ситуація з дорогами.

– Багато місцевих доріг належать «Дорогам Харківщини». Ми на ремонт доріг виділили 700 тисяч гривень і хотіли на умовах співфінансування їх відремонтувати. Одну зробили, а решту – ні. То грошей у «Доріг Харківщини» немає, то часу, то ще щось. Ми готові виділяти кошти, але без їх дозволу нічого робити не можемо. Те саме з під’їзними дорогами, які в заростях. Люди до нас телефонують, скаржаться, кажуть, під’їхати неможливо. Зверталися до САД, там кажуть, що вони самі розчистять. Та навіть депутат приходить і каже: «Я сам машину асфальту куплю, дайте мені залатати ямки». У САД написали листа, вони: «Ви не маєте права туди лізти», – ділиться Олег Приймак.

Біляївський сільський голова Олександр Різник зазначає, що через необізнаність людей у цьому питанні страждає імідж керівництва громади.

За словами голови ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування» Діани Баринової, в експертному колі це питання обговорюється дуже активно.

Вона запропонували шляхи вирішення цього питання.

– Треба поговорити з головою Харківської обласної ради Тетяною Єгоровою-Луценко, покумунікувати з вашим обласним депутатом Ігорем Ясинським. Вам потрібно зробити лист на ім’я голови облради, оскільки зараз планується бюджет на 2022 рік. Дуже рекомендую з листом поїхати до Тетяни Єгорової-Луценко, адже під лежачий камінь вода не тече. Облрада зможе щось виділити. Плюс ми направимо лист від нашої громадської організації у профільний комітет Верховної Ради, щоб передати ці дороги громадам, – рекомендує Діана Баринова.

Ще одна проблема Біляївської громади – незавершене будівництво амбулаторії загальної практики – сімейної медицини. За словами Олександра Різника, вона готова лише на 70 %.

– Кошторис амбулаторії близько 11 мільйонів гривень: сім виділили з державного бюджету, три – з обласного, 700 тисяч – з місцевого. З фінансуванням усе гаразд, по грошах усе закрито. Там проблеми з підрядною організацією, а саме її ставленням до цього об’єкта – то роблять, то не роблять. І тепер постає питання, як швидко підрядник її зробить, і найголовніше – наскільки якісно, – розповідає Олександр Різник.

  Читайте також: Віддалені місця та ЦНАПи «на колесах»: як громади Харківщини наближують послуги до людей

У такому випадку, на думку експертів, важко щось робити, окрім того, що більше спілкуватися і вимагати від замовника, яким виступає Департамент капітального будівництва ХОДА, результату.

Наразі, за думкою Діани Баринової та Віктора Нестеренка, громаді потрібно починати розробляти стратегію розвитку.

– Багато хто критикує громади, що не мають стратегії розвитку, а наша позиція чітка: громадам цьогоріч ніколи було цим займатися. Втім, зараз уже потрібно займатися стратегією розвитку. Цьогоріч буде прийнято закон, відповідно до якого в разі відсутності у вас стратегії ви будете позбавлені можливості фінансування з ДФРР, соціально-економічного розвитку тощо. Шлях розвитку треба планувати мінімум до 2027 року, бо це відповідатиме державній та регіональній стратегіям, – підкреслила Діана Баринова.

Адміністрація Біляївської громади залишилася задоволеною заходом, на якому почула багато чого корисного для себе стосовно вирішення нагальних питань.

– Ось цей мозковий штурм і спілкування щодо різних проблем дуже корисні, тому що в дискусії вирішується багато питань. Сьогодні ми домовилися про просування наших проблем на вищий рівень – написати листи до різноманітних інстанцій, спробувати розв’язати наші нагальні проблеми. Нам озвучили як позитивні, так і негативні моменти. Справді, коли ми «варимося» тільки в одній громаді, то багато не помічаємо. Експерти ж їздять різними громадами й бачать картинку трохи більше, вони розуміють проблеми та можливі шляхи їх вирішення. Сьогодні поспілкувалися зі старостами, вони щось нове почули, ми зрозуміли щось нове, – зазначає Олег Приймак.