Полювання на хабарників: як працює і чому буксує антикорупційна машина в Україні

Полювання на хабарників: як працює і чому буксує антикорупційна машина в Україні

Фото: ukranews.com

Хабарники є, детективи, що їх ловлять, є, а от реально успішних закритих справ з конфіскацією майна чи строком у тюрмі – небагацько.

У ТОПі скарг – правоохоронці

«Посадіть за ґрати хоч одного високопосадовця-хабарника, і після того можна стверджувати, що щось у країні змінюється на краще», – таке часто можна почути від наших читачів. Та й результати численних опитувань українців засвідчують, що для багатьох показником боротьби з корупцією в Україні будуть реальні покарання хабарникам.

Та за два з половиною роки, як у нас з’явилося, зокрема, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), корупціонерів за ґратами не побільшало. Минулого тижня НАБУ звітувало про результати роботи за 2017-й. Отже, минулий рік бюро закінчило із 489 кримінальними провадженнями в роботі, 149 підозрюваними та 173 обвинуваченими в корупції. До суду антикорупціонери скерували 107 справ. Обвинувальні вироки винесено стосовно 19 осіб. На три роки позбавлено волі посередника в отриманні неправомірної вигоди суддею Сєвєродонецького міського суду Донецької області. Решта 18 причетні до розкрадання природного газу, видобутого в рамках договорів про спільну діяльність з ПАТ «Укргазвидобування». Наразі сім осіб, у тому числі народний депутат України Олександр Онищенко, перебувають у розшуку по цій справі.

У НАБУ хваляться, що за цей час вдалося відшкодувати 253,3 млн грн і попередити розкрадання 2,25 млрд грн.

У регіонах бюро представляють три територіальні управління: Львівське, Одеське та Харківське. У підпорядкуванні останнього, створеного в липні 2017 року, ще сусідні Полтавська, Сумська, Дніпропетровська, а також Запорізька, Донецька та Луганська області.

За словами директора Харківського територіального управління Національного бюро Юрія Кравченка, за останні півроку співробітники його управління опрацювали 480 документів, серед яких 216 звернень громадян та 92 повідомлення про кримінальні правопорушення. За результатами їх розгляду детективи НАБУ розпочали два кримінальні провадження – за фактами отримання неправомірної вигоди представниками судової гілки влади. До громадської приймальні Харківського теруправління у другому півріччі 2017 року звернулося понад 100 громадян.

НАБУ «опікується» топ-посадовцями та державними службовцями категорії «А». Це Президент, урядовці, міністри, нардепи, члени ЦВК, прокурори, військовослужбовці вищого офіцерського складу, керівники суб’єктів великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 %, інші службові особи державних та правоохоронних органів, військового формування, органу місцевого самоврядування, які здійснили корупційний злочин на 881 тис. грн. Детективи здійснюють досудове розслідування кримінальних корупційних правопорушень, передбачених усього 13 статтями Кримінального кодексу України.

За статистикою, тематично більшість звернень людей з повідомленнями про корупційні кримінальні правопорушення пов’язана із земельними оборудками, незаконним будівництвом, привласненням державного або комунального майна.

До Харківського теруправління за півроку найбільше скаржилися на правоохоронні органи (32 % звернень), на суди та органи місцевого самоврядування (по 16 %), на військовослужбовців ЗСУ (13 %), органи виконавчої влади (11 % ).

Справи харківські

Поки серед відомих справ з корупціонерами Харківщини – три. Перша – кримінальне провадження проти судді Дзержинського районного суду Харкова за фактом вимагання ним неправомірної вигоди в розмірі 75 тис. грн. За даними слідства, суддя висловив прохання надати йому неправомірну вигоду у вигляді відсотка від суми позову в цивільній справі, що була в нього на розгляді, за винесення швидкого та законного рішення на користь однієї зі сторін у справі. 30 січня 2018-го обвинувальний акт стосовно цієї особи детективи НАБУ скерували до Чутівського районного суду Полтавської області для розгляду по суті. Підозрюваний суддя водночас є обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні, яке розслідували детективи НАБУ. Наразі справа про отримання ним неправомірної вигоди в розмірі 800 доларів США слухається в Полтавському районному суді Полтавської області.

Друга справа – кримінальне провадження за фактом одержання одним з керівників ДП «Завод «Електроважмаш» неправомірної вигоди в розмірі 37 тис. доларів США, що, за офіційним курсом НБУ, становить понад мільйон гривень. За даними слідства, тодішній заступник директора ДП «Завод «Електроважмаш» за посередництва начальника одного з відділів у лютому 2017 року одержали хабара від комерційного директора одного з приватних підприємств за організацію своєчасного відпуску готової продукції відповідно до укладеного договору. 9 січня обвинувальний акт стосовно цього посадовця та його співучасника скерували до Орджонікідзевського районного суду Харкова для розгляду по суті.

Третя справа пов’язана із затриманням шістьох осіб за підозрою в розтраті грошей з державного бюджету під час реалізації так званого проекту «Стіна». За результатами експертиз, сума встановлених збитків, завданих державі, становить 16,6 млн грн.

А без АКС і не туди і не сюди

Та наразі для повноцінної роботи антикорупційної системи в нашій країні потрібно ще запустити Антикорупційний суд (АКС). Адже передані правосуддю справи від детективів антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури  нині загрузли в українських судах. 

Про те, що робота його відомства втрачає сенс, якщо справи не отримують завершення у судах, гвоорить і Юрій Кравченко.

- Наразі дійсно існує велика проблема щодо результатів судового розгляду. На наш погляд, саме створення і діяльність Антикорупційного суду, який забезпечить справедливе покарання корупціонерів та повернення вкрадених у держави коштів, дасть у повній змозі оцінити результати діяльності НАБУ, - говорить керівник Харківського ТУ НАБУ.

Серед причин, чому у звичайних судах антикорупційні справи не розглядаються, він називає страх судді взяти на себе відповідальність, неоперативність судочинства через нестачу кадрів (так, за словами Юрія Кравченка, у Харківському апеляційному суді повинно працювати 110 суддів, сьогодні їх 40).

Автор: Тетяна Василець